дугін та атлантисти: як США застосовують старі методи руйнації імперій
Ми вже не раз з Вами говорили про термін «демократичний пояс». Він був введений у 60-70 рр ХХ століття й ідея його була направлена на стримування та розповсюдження комунізму у «традиційні демократії».
Це трансформація геополітичних методів від часів Спарти та Афін, Карфагену та Риму, це дуже цікава окрема тема про конфлікт країн «моря» та «суші».
➡️ Країни моря ставали «колоніальними імперіями: Велика Британія, Іспанська та Португальська колоніальні імперії, навіть Французька та все ж таки й Німецька (прагнення колоній в Африці та Азії).
➡️ Країни суші прагнуть «континентальними імперіями», тобто розширення від своїх кордонів та фізичне приєднання: російська імперія, китайська імперія, австро-угорська імперія.
Для існування перших (морських) надважлива логістика, для існування других — розмір армії. Коли зіштовхувались країни моря з країнами суші: Наполеонівські війни, 1 та 2 СВ та інші, то країни суші вели екстенсивну війну (великими силами), що характерно для їх світогляду, натомість країни моря вели інтенсивну війну направлену на знищення логістики, економіки, підкуп та розширення кількості союзників із «перехідних зон», що було важливо для їх світогляду. Державі суші — прагнули маршем зайти у кожну столицю, держави моря прагнули зробити, так, щоб не було ресурсів для цього маршу.
➡️ Щоб позбавити ворога ресурсів морським державам (піратським демократіям) потрібен час — це вони засвоїли з уроків історії, коли держави суші від часів кочових набігів та сучасних війн часто не давали цього часу. Тож й виникла теорія «демократичного поясу», який має з’явитись через експорт демократії.
Уявіть карту світу, де є центри впливу, чим ближче до центру, тим вплив сильнішій, чим далі від центру, тим він слабшає поки не утворюється лінія балансу центрів впливу «сіра зона». Центр, який міг зайняти «сіру зону» відсував ворожий вплив від себе та посилював вплив у глибину ворога. Подивіться на карту та ключових союзників США, подивіться на військові конфлікти ХХ сторіччя і зрозумієте як і по яким лініям будувався «демократичний пояс стримування», коли він намагався посунутись та коли посували його.
➡️ Країни моря намагаються якнайдалі відвести кордон демократії від себе, автократичні країни суші будують свій «сателітний буфер», який йде не далеко за континенти, а безпосередньо біля власних кордонів. У часи холодної війни сателітним буфером для срср були країни Варшавського договору , у сучасній московії «сателітний буфер» — це межі «руського мІра», які оформив ідеолог дугін як противагу «поясу стримуванню».
Перед руйнуванням радянської континентальної імперії, країни моря змогли вскрити її «сателітний зовнішній панцир» та почали «закачувати демократію безпосередньо у середину». Для путіна захоплення всієї України (бажано) чи її частки — це відновлення цього «зовнішнього панцира» по всьому периметру: Білорусь, Україна, Кавказ, Середня Азія. Тому, щоб закрити завісу путіну, так необхідний був український сателіт на чолі з медведчуком.
➡️ А тепер для роздумів питання, на які я сподіваюсь Ви будете шукати відповіді:
⏩ Чому «арабська весна» відбулась в тих країнах в яких відбулась?
⏩ Яка паралель між розвалом Варшавського договору та подіями у Вірменії, Грузії, Казахстані?
⏩ Чому для наших західних партнерів так важливі гроші й чому вони настільки вірять у санкції?
⏩ Чому США та ЄС б'ють у першу чергу по економіці та паралельно вигідно підкуповують колишніх союзників московії?
Якщо витратите пару годин, часу на вихідних, то зрозумієте одну цікаву річ: «Що глобально змінилось у планах Заходу щодо московії кілька місяців тому і чому це позитив?»