На початку війни США та ЄС планували завдати максимальних втрат московії та зірвати стратегічний план, що й відбулось. Це у своєму інтерв’ю Дмитру Комарову підвередив Залужний: «Завдати максимальних втрат ворогу на початку, щоб він відмовився від своїх цілей. Але навіть такі втрати його (путіна) це не зупинило»
➡️ Після були сигнали до путіна майже від всіх західних лідерів про «час визнати стратегічний провал» та прийняти відповідні дії – вивести війська з території окупованої після 24 лютого, зупинити підтримку лднр, щоб ті поступово почали самостійно відмирати як утворення та «підвісити» питання Криму.
➡️ Путін відповів ядерним шантажем, збільшенням масштабу дій, інфраструктурним терором цивільного населення, відкритою (поки полемічною) конфронтацією з країнами Заходу.
➡️ Остання крапля – це вихід з «Договору про стратегічні наступальні озброєння». Ця угода зі США залишалася останнім документом, який обмежував ядерні арсенали двох країн та однією з небагатьох сфер, де москва та Вашингтон продовжували співпрацю.
Думаю від цієї точки США розглядають беззбройний розвал московії як «можливий»,з подальшою денуклеаризацією (ядерним роззброєнням) окремих частин. Тому події в Грузії, Вірменії і Молдові несуть для США стратегічний характер (аналітично-військовий блок, а не вся країна) в рамках двох попередніх статей вчора та сьогодні.
Окремо підготую статтю на базі цього бачення «Майбутнє біломосковії до шляху в Білорусь: на що й коли варто очікувати в Білорусі?»