* Продовження (частина друга)
❗️ Але серед поганого Україна не може розраховувати отримати більше ніж 500 тисяч боєприпасів одразу, бо їх просто не має. Вже достатньо заяв високопосадовців про те, що країни НАТО (це в більшості і ЄС) не виконували свої зобов’язання щодо накопичення снарядів як до війни, так і не поспішали нарощувати виробництво майже рік під час неї.
⏩ Для підтвердження наведу цитату Каміля Гранда, експерта з питань оборони Європейської ради та те як діє ЄС вже зараз.
Каміль Гранде заявив (щодо боєприпасів): «День в Україні — це місяць або більше в Афганістані для НАТО, а 20 із 30 країн-членів НАТО значно вичерпали свої військові ресурси для поновлення зброї в Україні». На підтвердження цього в іншому виданні Голос Америки представник НАТО заявив, що цілі НАТО (щодо боєприпасів), які були поставлені для кожного союзника, здебільшого не виконувались (до війни в Україні).
Те, що ЄС не квапилось нарощувати виробництво можна підтвердити заявою директора найбільшої збройної корпорації у Європі Rheinmetall: "Мені потрібні накази. Без замовлень я нічого не робитиму. У будь-якій нестачі боєприпасів винна не оборонка. Промисловість може надати те, що необхідно". Це тільки місяць тому ЄС під проводом Борреля та військового штабу ЄС (EUMS) прийняв план нарощувати виробництво на 20-ти підприємствах (15 для 155-мм та 5 для 152-мм). Цього тижня відбулась перша інспекція у Болгарію з цього приводу.
➡️ Тож можна припустити, що за підтримки ЄС ми можемо швидко накопичити мінімальну необхідну кількість десь на 2 місяці війни, а далі маємо розраховувати на поточне виробництво власне, ЄС та США. США теж значно вичерпали ресурс зі складів, який до початку війни могли б поповнити лише за 6 років.
У США проблемою також перейнялися на найвищому рівні – згідно зі словами міністра армії США Крістін Вортмут, до весни 2023 року Штати вийдуть на рівень виробництва 20 тисяч 155-мм снарядів на місяць (240 тисяч на рік). У кращому випадку припустимо, що половина буде йти на відновлення власних запасів, а половина до України, то це 10 тисяч на місяць.
ЄС другу половину 500 тисяч планує постачати протягом року, це умовно 41.5 тисяч на місяць. Гіпотетично зі слів Резнікова (про 1/3) десь 100 тисяч на місяць ми маємо з минулих пакетів допомоги та власного виробництва.
Разом виходить десь 150 тис. на місяць, або 5 тис. на день, а це темп сьогодні, але не як не для наступу.
Без значного збільшення виробництва в Європі наступальний темп (снарядний) буде важко тривало підтримати. Але є оптимістичні сигнали, так міністр оборони Словаччини заявив, що у Братислави плани за рік збільшити виробництво 155-мм снарядів з 30 000 до 150 000 на рік (2 500 до 12 500 на місяць). Найбільший європейський концерн Rheinmetall за словами гендиректора може виробляти 450 000 снарядів на рік на заводах по всьому світу і планує збільшити до 600 000 протягом наступних двох років, але навіть це не покриває потреби ЗСУ й це не рахуємо необхідність поповнення європейських складів.
➡️ Тож ситуація виглядає так: для початку наступу (на 2 місяці) в Україні буде мінімально необхідна кількість 155-мм боєприпасів, але підтримка темпу буде цілком залежати від здатності ЄС швидко наростити виробництво та логістику, щоб вчасно поставити до України.
Підтримуй українську аналітику Resurgam, для нас це дуже важливо ➡️ patreon.com/Resurgamm