Бербок їде корегувати політику ЄС, або як Макрон підставив весь Союз
⏩ Триденний візит Макрона та Урсули фон Ляєн саме разом був не просто так. Макрон — це національний лідер, а Урсула представляла ЄС як єдину інституцію. Коли в одній зі статей (вже не згадаю де) побачив натяк "що впливова жінка буде наглядати за хлопчиком" я звісно усміхнувся від формулювання, але по факту... Та й хлопчик втік...
Ідея "стратегічної автономності ЄС" — це не винахід Макрона та Сі зараз. Цю ідею Китай проштовхує вже роками. Її головний зміст, що Європа залежна від США, американці експлуатують європейців. А який гордий бюргер хоче бути залежним чи визнавати себе таким? Ціль ідеї проста: всадити ідеї "нейтральності" та "багатовекторності європейської політики". Ніщо не нагадує? Звісно, багатовекторність у розумінні Сі включає лише один вектор — це посилення економічних зв'язків з Китаєм. По цим зв'язкам плюс корупційна складова дозволить Китаю продовжувати політику побудови "китайської мрії" та "одного шляху".
Макрон за три дні зміг завалити дві ключові опори європейської дипломатії (нехай й ілюзорні де-факто), які наднаціональні структури ЄС клопітливо вибудовували для дипломатії із зовнішнім світом.
⏩ Перша опора — це єдність Європи. Загалом, це не єдина європейська ілюзія, але війна в Україні змусила посилювати контакти між собою та шукати баланси. Звідси постійні заяви представників ЄС "ЄС довело, що єдине", "Єдина відповідь", "Нас не спромоглись розхитати". ЄС як наднаціональна структура намагалась переконати навколишній світ, що вони здатні проводити швидку єдину політику. Здається цими заявами вони переконували не тільки світ, але й самих себе. Якщо відкрите загравання Угорщини з Китаєм сприймалось "Ну, це ж Угорщина. Все ясно", то відкрите загравання одного з лідерів ЄС — це сигнал для Китаю, простір до дій. Підтвердження того, що ця єдина політика ЄС швидко руйнується якщо посадити псевдоідеї в голову одного з лідерів Макрона, а точніше дати кишенькових грошей. Згадайте ще той нюанс, як висвітлювали візит Урсули фон Ляєн, яка представляла ЄС як єдину структуру — її просто ізолювали, вона зникла, був лише Макрон його проходи по червоній доріжці, прогулянки парками, чайна церемонія та інше. Я не думаю, що Макрон дурень й не розумів, що Урсулу ізолюють. Скоріш за все Макрон цього й хотів, бо у французів досі десь сидить комплекс "бульбашкового лідерства Франції в Європі" від часів Великої французької революції та Наполеона (хоча від другого активно відхрестились).
⏩ Друга опора — це єдина політика щодо війни в Україні та агресивних дій авторитарних лідерів (ситуація з Тайванем). Макрон цю політику просто розвалив за три дні. Продемонстрував слабкість та відсутність єдиної реакції. Життя ускладнилось не тільки для України, але й для Тайваню.
Все це виглядає як "комічний" анекдот.
➡️ У жовтні на саміті ЄС більшість країн погодило думку, що Союз має зменшити залежність від Китаю та взагалі переглянути свою політику щодо цього. Тоді єдиний, хто виступав проти цього був Шольц, який висунув заяву про «маяк для Китаю». Макрон вступив у відкритий дипломатичний конфлікт з канцлером Німеччини критикуючи його за ці та інші наміри (продаж китайцям важливого терміналу у Гамбурзі, будівництво газопроводу «Midcat»). Але коли "великий Сі" вирішив зустрітись з Макроном, то хтось переплюнув німецького канцлера на саміті.
➡️ Тож, Макрон не тільки зруйнував за три дні ретельно вибудувану ілюзію Європи для світу й Китаю у тому числі, але й почав легітимізовувати "автономність Європи". Ця теза звучить красиво для пересічного громадянина, але ніхто не заглиблюється у її зміст. А зміст добре знає лише Китай, який знайшов собі топ-піарника. Візит Бербок до Китаю сьогодні висвітлюють як спробу виправити дурість Макрона, але я б не покладав на це великих ілюзій, дивлячись на політику Шольца щодо Китаю в минулому.