Що криється за "заявами" республіканця та спікера Палати представників Кевіна Маккарті
⏩ Мабуть, більшість вже бачила відео, де Кевін Маккарті базує, коли відповідає московському журналісту. Спікер Палати представників у Ізраїлі напряму висловив, що підтримує надання озброєння Україні, поки агресор не покине територію нашої країни.
➡️ Що за цим криється та яка справжня позиція спікера?
Маккарті — це політичний канатоходець, який балансує над прірвою провалу.
Для аналізу розділимо заяви Маккарті на три періоди: до результатів виборів у Конгрес США, після результатів, але до призначення Маккарті спікером та після призначення спікером.
⏩ Перший період. Ще до результатів виборів в Конгрес США Маккарті розглядався як основний фаворит на посаду спікера. У цей проміжок республіканцям прогнозували тотальну перемогу. У цьому випадку представництва поміркованих республіканців було б достатньо для призначення на посаду Маккарті. У цей період всі заяви Маккарті збігатися з поміркованим крилом республіканців: необхідно продовжувати підтримувати Україну, критика Байдена за повільність реакції, необхідність фінансової підзвітності всієї допомоги. По суті позиція Маккарті була у тому, щоб продовжити підтримувати Україну, навіть збільшити цю підтримку, але паралельно ввести більш жорсткий фінансовий контроль. Маккарті вщент критикував резолюцію іншого республіканця Метта Ґетца про повне припинення допомоги Україні.
⏩ Другий період. Десь з середини лютого через республіканський провал на виборах у США стало зрозуміло, що Маккарті для призначення не вистачає голосів, а ключовий пакет голосів у антиукраїнської групи "Кокус свободи". Тоді відбулось довготривале політичне шоу з призначенням спікера. Маккарті був призначений з голосами "Кокус свободи" із 15-ої спроби. Саме у цей період з нашої "дзвіниці" й була найбільша критика Маккарті, оскільки: ще тоді майбутній спікер майже повністю задовольнив забаганки "Кокус свободи"; змінив свою риторику щодо підтримки України з "необхідності продовжувати, але контролювати" до "критики, сумнівів ефективності та непріоритетності використання коштів для України" (але не заперечував надання підтримки все ж таки).
⏩ Третій період. Маккарті отримує посаду спікера та вимушений балансувати між позиціями основної групи поміркованих республіканців, радикальної групи Кокус свободи від якої залежить та міжфракційної взаємодії з демократами, щоб зменшити залежність від Кокусу свободи. Тут "підкралась" проблема з держборгом в США. Байден не дозволить критично зменшити свої ключові передвиборчі проєкти: списання боргів студентам та підтримку України, а Маккарті тривало прокачував аудиторію на тему зменшення фінансування цих ідей Байдена та збільшення контролю.
🗣 Міністр фінансів США Єллен заявила, що США можуть бути не в змозі оплатити свої рахунки до 1 червня і домовлятись вже час.
На 9 травня заплановані перемовини Байдена та Маккарті по держ.боргу і думаю там мають бути рішення. Байден не поступиться Україною через те, що це одна з небагатьох тем, де потенційно він може продемонструвати свій успіх напередодні виборів. У той час Маккарті має трохи "перефарбуватись" і зробити "вимушеність кроку" для своєї аудиторії, яка під часткові тези Кокус свободи прокачувалась в інше русло.
Звідси заява в Ізраїлі, це певне обнулення свідомості виборців та формування важливості та принциповості України для США загалом. Маккарті підіймає свій "передвиборчий образ", що був до виборів у Конгрес США, щоб електорально для себе злагодити наслідки домовленостей з Байденом по держ.боргу та Україні у тому числі. Для нас це певний позитив.
Для чого пишу все це?
➡️ Щоб дати зрозуміти, що рівень підтримки США України залежить від багатьох факторів, які взаємообмежують як різке скорочення підтримки (що нас завжди непокоїть), так й різке збільшення цієї підтримки. Потрібно шукати інтерес партнера, демонструвати його та використовувати у двосторонніх домовленостях. Тоді не буде "неочікуваних зрад", або "завищених в очікуваннях перемог".