💬 Про соціальний капітал країни: цінуйте тих, кому довіряєте.
Після 24 лютого багато чого ми втратили, багато чого такого, що не можливо компенсувати, повернути, пробачити. Про це багато написано, сказано, осмислено. Сьогодні наскільки це можливо я б хотів поговорити про один аспект, який ми розвили, випрацювали. Хоч трошки приємного поки Герої роблять свою справу. Слідуємо життєвому досвіду Кобзаря: "У найважчих моментах будь оптимістом!"
Раніше на каналі виходила стаття про "довіру як економічну категорію". Сьогодні я продовжу тему й розвинемо її до категорії "соціальний капітал", в основі якої і лежить довіра. Я хочу сказати що попри всі втрати, демографічні та економічні проблеми українці сформували потужний "соціальний капітал" країни, що буде однією з основ післявоєнного відновлення. Почнемо з визначення.
* Соціальний капітал — це сукупність зв'язків та соціально-економічних відносин здатних приносити дохід, які виникають у певній соціальній мережі на основі існуючих норм та довіри. Він надає можливість найбільш повно використовувати інші види капіталу (фінансовий, політичний), іноді навіть компенсувати їхню відсутність.
➡️ Ключовим у цьому є норми та довіра. Війна навчила нас довіряти: воїни довіряють своє життя побратимам, пересічні українці довіряють військовим та волонтерам. Так, формується мільйонна мережа довіри, яка сьогодні трансформується у фінансову та емоційну підтримку один одного. Кризовість викликана війною пришвидшила формування горизонтальних зв'язків на основі довіри, де швидкість реакції на основі довіри стає пріоритетнішим за контроль.
➡️ Московське суспільство не може збагнути чому в нас "виходить волонтерити" хаотично, децентралізовано, але масово, а в них потрібно системно списувати кошти з бюджетників на потребу "СВО"? Вони не розуміють, бо немає цього усвідомлення, немає довіри. Вони не нація, бо навіть між народностями їх "тюрми" немає довіри. Суспільство з низької довірою, лише з вертикально вибудованим соціальним капіталом не може створювати нічого власного. Вибачте за слівце, але вони пиз@дять навіть наші меми.
Один з топконсультантів Рон Каруччі під час виступу у Києві сказав: «Я певен, що можу багато чому навчитися від вас. За наступні роки ваша країна пройде дуже важливий шлях відбудови, а також шлях до процвітання нації. Весь світ вірить в те, що так і буде і хоче, щоб ви перемогли. Але довіра серед вас має бути дуже сильною. Навіть перед обличчям того болю, який ви переживаєте, ви маєте бути певні, що захищаєте довіру в вашій компанії, громаді. Навіть коли це важко».
Життя складається зі злетів та падінь, надії та розчарувань, але ми маємо цінувати довіру, яка вибудовується між нами як нацією. Довіра руйнує багато московських міфів сьогодні. Довіра допомагає нашій армії. Довіра допоможе у відбудові. Загальнонаціональні внутрішньовизнані норми, які трансформуються поступово у "національну ідею" допоможуть нам зберегти довіру, але це також праця кожного з нас. Може утиснутий пост не зміг охопити всі аспекти цієї теми, але сподіваюсь він хоч змусив Вас звернути увагу на це та замислитись.
Цінуйте довіру та повагу один одного та бережіть її, бо це важливий аспект для успіху країни. Це сказано не для "красного словечка", а дослідження десятка відомих науковців.