🇹🇷 Другий тур в Туреччині: відповідь на Ваші питання
⏩ Турецька опозиція у другому турі в дуже важкому положенні. Поясню коротко чому.
Результат першого туру: Ердоган — 49,51%, а Киличдароглу — 44,88%.
Різниця 4.63% (приблизно таку різницю "до 5%" й прогнозував раніше ). Виправдовувати різницю можна по різному: "накрутив", "адміністративний ресурс", але результат є результатом й більш менш його визнають.
Для перемоги Киличдароглу має набрати +4.63%, щоб вирівнятись з Ердоганом та ще +0.5%, щоб стати президентом. Якщо грубо лічити, то +5.13%.
➡️ Є три основні способи шляхом чого кандидати у другому турі набирають голоси: перетікання, мобілізація, відколювання.
⏩ Перетікання.
Це коли голоси від інших кандидатів (3 місце й далі) перетікають до перших двох. Третє місце посів Сінан Оган та набрав 5,17%. Перші три місця (Ердоган, Киличдароглу та Оган) це 99.56% від всіх голосів, хто проголосував. Це підкреслює тільки те, що метод перетікання може бути застосований тільки до виборців Огана. Й тут одразу проблеми для турецької опозиції: Оган формує свій крайньоправий електорат за допомогою риторики антиісламізму та крайньої антимігрантської політики. Для іміджу Огана гостро стоїть питання курдів. Десь бачив у повідомленнях, що Оган готовий погодитись підтримати турецьку опозицію, якщо та відмовиться від співпраці з курдами. Суто технічно для турецької опозиції такий варіант не вихід, бо так вона більше втратить ніж отримає від союзу з Оганом. Плюс підтримка лідера (Огана) не гарантує, що його виборці дослухаються та проголосують кого він порекомендує (частина погодиться, частині ні, частина відмовиться прийти). На останок для Огана репутаційно невигідно підтримувати когось з двох лідерів (краще ставити нереальні умови для союзів). "Електоральне ядро" Огана базувалось саме на критиці як Ердогана, так й Киличдароглу. Такий собі "третій шлях" для Туреччини.
⏩ Мобілізація.
Це привести на дільниці тих "прихильників" чи "нейтралітетників", які з тих чи інших причин не дійшли у першому турі. Явка на виборах склала 88,92%, що стало рекордом турецьких виборів. Тобто мобілізація виборців була вкрай великою. 11.08% виборців, що не прийшли на виборчі дільниці це дуже маленький відсоток з якого "щось" можна мобілізувати. Зазвичай до 10% виборців взагалі ніколи не ходять на вибори; плюс у це число входять "мертві душі"; плюс мігранти до яких комунікація вкрай ускладнена та ще багато чого. Підняти та додатково мобілізувати щось з цього майже неможливо. Навпаки, прогнозую, що у другому турі явка буде меншою за результати першого (для цього твердження є ряд причин).
⏩ Відколювання (найчастіше це компромати, або "чорна кампанія"). В кожного кандидата є % виборців, для яких вибір це "жабо-гадюкінг" й удар компроматом по опоненту може певну кількість голосів відколоти на користь іншого. Але річ у тім, що такий відсоток в обох кандидатів незначний через те, що кандидати "іміджево та ідеологічно полярні", що зменшує відсоток "невизначеності". Удар компроматами більше призведе до того, що виборці розчаруються та не прийдуть на дільниці. Плюс обидва кандидати на рівні своїх відсотків підтримки володіють й відповідним "антирейтингом" (у Киличдароглу трохи менше).
➡️ Тому шанси турецької опозиції дуже низькі. Для перемоги їм необхідно: втримати мобілізацію своїх виборців (зберегти віру в перемогу, щоб повторно прийшли), при цьому сподіватись, що штаб Ердогана повторну мобілізацію провалить; якимось дивом отримати хоча б половину голосів виборців Огана; мобілізувати абсентеїстів (людей які відмовляються голосувати); переманити хоча б якусь кількість виборців Ердогана (заявами, компромат та інше).
І головне питання не в тому, що потрібно щось одне із цього списку — потрібні всі ці складові в бездоганному вигляді та помилки від опонента.
Це якщо коротко та відверто аналізувати та говорити.