🛑 Прев'ю про дев'ять кіл пекла ідеального політика.
Багато хто ставить питання: "Чому в нас такі політики, 30 років чекаємо, а героя все немає?".
Чому уживаю "героя", бо ми хочемо, щоб людина з'явилась нізвідки, володіла винятковими здібностями й перемогла всі наші проблеми. Чим не герой Marvel? Я в декількох оповідях розповім про політичного героя й поясню чому, навіть якщо "ідеальний політик-герой" з'явиться його "відфільтрує" суспільство під себе. Й спробую пояснити у чому взаємозалежність між суспільством та "ідеальним політиком".
➡️ Для початку прояснимо таке питання:
"Для чого взагалі люди йдуть у політику? Що людина хоче отримати?".
Для прикладу депутати місцевих рад працюють на громадських засадах і не отримують заробітної плати. Кожна свідома людина коли у щось вкладає свій час, то прагне щось отримати з цього: матеріальну користь, задоволення, визнання. Чесний політик, окрім часу витрачає ще й власні кошти, емоційний ресурс і багато чого ще. Тож, що навзамін хоче отримати майбутній політик?
➡️ У політику більшість людей йдуть з 4 причин: суспільне визнання, виправлення помилок, захист приватних інтересів, працевлаштування.
🔹Суспільне визнання — людина віддає свій час та навички, щоб отримати визнання від суспільства навзамін.
🔹Виправлення помилок — це людина, яка є фахівцем у якійсь галузі й хоче змінити якийсь "збій у суспільній системі" задля кращого існування себе, своєї родини та співгромадян.
🔹Захист бізнес-інтересів — лобіювання бізнес-інтересів своїх чи промислово-фінансових груп.
🔹Працевлаштування — трансформація персональних знайомств та зв'язків у "не пильну" роботку. Часто ці мотиви перемішуються, але завжди є домінуючий.
Найбільш якісні політики це "суспільне визнання" та "виправлення помилок", але саме їх найчастіше й відсіює суспільство та залишає два інші типи.
⏩ Найчастіше виживають типи "захист бізнес-інтересів" та "працевлаштування", бо в них чітко окреслена ціль, вона матеріальна, її можна полічити й виміряти, а все що відбувається "довкола" — це фон (тобто ми з Вами). На цей "фон" мінімально звертається увага, бо він лежить за межами їх "задоволення".
"Суспільне визнання" та "виправлення помилок", в них цілі більш абстрактні та базуються на певній ідеї чи певному ідеалі. Вони через прагнення задовольнити власні потреби (суспільне визнання чи реалізацію власної ідеї) будуть розвиватись персонально, а специфіка їх типу буде пов'язана із суспільною взаємодією та віддачею.
❗️ Але потрібно розуміти, що ці два типи забирають час від родин та себе, й витрачають/інвестують його у політику, а точніше у задоволення власних потреб (визнання/реалізація). Часто витрачають не тільки час, а ще й кошти. Їхнє ж "задоволення" тісно пов'язане із суспільною віддачею. Саме у цьому моменті й виникає парадокс. Коли суспільство з викривленою політичною культурою та системою бажає "якісних політиків рівня Marvel", але само ж їх і відсіює, або ламає.
➡️ Найстрашніше, що це відбувається у суспільстві безсвідомо. І тут я підкреслю не "система" ламає перспективу народження якісних політиків (бо ми часто хочемо перекласти відповідальність на щось абстрактне), а саме суспільство. І ця безсвідома наша характеристика формує рух "по колу", бо той відсоток, що таки "виживає" та "зберігає себе" він незначний й має межі "терпіння" та "віддачі", бо ніхто не вічний.
Є дев'ять кіл "суспільного пекла" через які пройде умовно ідеальний політик. Кожне коло буде його ламати й про це я б хотів поговорити, щоб висвітлити це, й вивести зі стану "безсвідомого".
Ще один момент я хочу зробити це у новому для каналу форматі "політичної оповіді" (про наше політичне та суспільне в літературному стилі). Як Вам ідея ввести додаткову тему на каналі #ПолітичнаОповідь як серія взаємозалежних постів на політичну тематику, але в простому літературному форматі?