Про психологічну складову стратегічної ініціативи.
Сенатор Ліндсі Грем (це той який окреслив «гарних московитів» як найкращі інвестиції для Заходу) після візиту до Києва та розмови з Зеленським заявив: «План контрнаступу ЗСУ вражає. Московитів очікує неприємний сюрприз». Всі ці подібні заяви багато хто вже сприймає як анекдот, але це свідчення важливої деталі — Україна повертає стратегічну ініціативу, використовуючи військовий досвід давнини.
В битві під Гавгамелами важливу роль для О. Македонського зіграло те, що перське командування боялось раптової атаки греко-македонського війська й тому змусило все своє військо (яке переважало сили Македонського у 5-7 разів) цілу ніч стояти у повному споряджені. На той момент грецьке військо відпочивало та готувалось до битви. На початок битви перське військо морально та фізично було вичерпано.
➡️ Питання. Чому перське командування допустило такий прорахунок, чому настільки боялись меншого супротивника?Подібних прикладів у військовій історії достатньо. Але питання «чому»? Якщо говорити відверто, то «стратегічна ініціатива» була в руках Македонського, але питання «чому», якщо сили були настільки нерівнозначні, а розмір армії вирішував багато питань?
Для початку визначення «стратегічної ініціативи» (найпростіший варіант) — здатність і умови, які дають можливість для однієї з протиборчих сторін, активними діями стратегічного масштабу, формувати поле бою та нав'язувати свою волю противнику.
➡️ У битві під Гавгамелами стратегічна ініціатива була саме на боці Македонського. Попри менше військо, що здавалось у ті часи ключовим елементом для отримання стратегічної ініціативи, Олександр мав іншу вагому складову стратегічної ініціативи – психоемоційну. До моменту візуальної зустрічі під Гавгамелами Македонський здобув ряд локальних перемог (за міфом, який розповсюджували греки «майже без втрат»). Пропаганда малювала Македонського та його військо майже непереможним. Македонський «оточив» Дарія задовго до візуальної зустрічі під Гавгамелами. Окрім кращої якості командування у греків, вагомим стали й помилки персів, які ті зробили через те саме «інформаційне оточення».
⏩ Це й відбувається зараз із «контрнаступом». На тій стороні при будь-якому русі наших сил кричать «Вовк!». При цьому «цей вовк» має здібність з’являтись від БНР до Гуляйполя. Такий ефект досягнуто завдяки багатьом чинникам, але й інформаційним у тому числі.
Чому так відбувається?
➡️ Бо ще до початку контрнаступу стратегічною ініціативою «психоемоційною» вже володіє Залужний та Сирський й важливу роль у цьому грає те саме "інформаційне оточення". Від часів Гавгамел змінились засоби й масштаби. Тепер це не одна «велика битва» з фронтом кількадесят кілометрів, а фронт у тисячі, але підхід той самий. Все московське військо стоїть «у повному споряджені» та напрузі як фізично, так й емоційно. Ніхто з московського командування не хоче бути тим, хто «прогледить» наступ. «Грецька автономність» командирів на тлі «перської централізованості» тільки підсилює цей ефект.
🗣 А всі заяви західних партнерів та нашого військово-політичного керівництва не що інше, як підтримання напруги на тлі підготовки. Найцікавіше те, що незалежно від того сприймають ці заяви на московщині чи ні — вони все одно будуть мати ефект. Сприймаєш — тримаєш військо «в повному споряджені та напрузі» як перси при Гавгамелах. «Не сприймаєш» — з легкістю можна «щось пропустити». І саме ось ця «московська безвихідь» свідчення того, що стратегічна ініціатива в руках нашого командування.