Резерви сторін: які заяви та публікації можуть бути об'єктивними в інформаційному кошмарі сьогодні?
В Україні та закордоном багатьох цікавить наскільки сили сторін "вклались" у події останніх тижнів. ➡️ Що зараз відбувається "повзучий наступ", переосмислення можливостей чи підготовка до чогось більшого?
Кілька днів тому вийшла стаття на Politico "Білий дім з тривогою спостерігає за контрнаступом України, вбачаючи, що на кону репутація Байдена".
Понад рік тому (ще до танкових та авіаційних Рамштайнів) я намагався заспокоювати та аргументувати "чому військова підтримка буде рости та яка залежність об'єму військової підтримки України від політичних амбіцій Байдена". ➡️ Тож, новим співрозмовникам раджу статтю на каналі "Байден. США. Україна. Підводний човен".
💬 Американські ЗМІ ототожнюють український контрнаступ з початком виборчої компанії Байдена у США й фактично так воно і є. Це утотожнення як грає нам на руку (надання додаткової підтримки задля успішності), так й шкодить (ставить певні обмеження в об'ємах додаткової "екстреної підтримки", потреби в якій виникають в залежності від подій на фронті).
Чому?
🗣 Бо, Блінкен кілька тижнів тому заявив, що Україна отримала усю зброю для успішного контрнаступу. Додайте до цього ще заяви американських військових про "суттєві можливості досягти успіху" та гучні заяви нашої сторони (що були необхідні з певних причин, які публічно не поясниш американському виборцю). Тож виходить цілком логічне питання в американського виборця: "Так, а що може йти не так, якщо після заяв "про все необхідне", необхідно ще більше?".
Виникає політична "виделка" як у шахах, коли з одного боку Байден вимушений задовольняти потреби української армії через "втрати", а з іншого не може це робити у великих обсягах, бо обмежений передвиборчою компанією, критикою американських груп "миролюбів" та власними заявами. Тому маємо умовно 15 Bradley, а не 30 та відповідний інформаційний супровід, що від успіху контрнаступу залежить майбутня підтримка України.
➡️ Так, а на що звертати увагу насправді?
⏩ 🗣 Як на мене, найбільш об'єктивним коментарем з усього, що зараз бурлить є коментар президента Чехії Петра Павла: "Все ще попереду. Ми спостерігаємо початок, який можна назвати помірним. Ми ще не бачили справжнього контрнаступу все це ще попереду. Зараз відбувається процес "формування операцій".
Чому раджу дослухатись до президента Чехії?
Окрім його військового минулого та досвіду на вагомих посадах у структурах НАТО Петр Павел є військово прямолінійний у хорошому сенсі. Під час підготовки наступу ЗСУ він правдиво зауважував на обмежених ресурсах НАТО та важливості успіху кампанії (у ЗСУ буде одна повноцінна спроба). Він відверто критикував як кволу підтримку союзниками України, так й називав недостатні обсяги наявних ресурсів в ЗСУ для успіху. Пізніше він публічно корегував оцінки ресурсів України у бік позитиву відповідно до реалій.
➡️ Тому, як на мене, Петр Павел досвідчений військовий, який знає про що говорить, володіє достатньою інформацією та контактами з високопосадовцями НАТО, є близьким до нашого політикуму, є зацікавленою стороною та достатньо прямолінійний і об'єктивний, щоб це все висловлювати як "оцінки".
На підставі цього й раджу дослухатись до його коментаря який, до слова, виник паралельно інформації Reuters про те, що ЗСУ залучили поки лише 3 з 12 бригад. Тому раджу зрозуміти, що будь-яка оцінка ситуації на фронті "є поточним станом", а не констатації "результату", а точніше "результативності".