Як українська та американська дипломатії намагаються переграти один одного до саміту НАТО (Частина перша)
🗣 Із заявою Байдена 18 червня, що Україні не будуть спрощувати вступ (відміна ПДЧ), вийшов тоді мій огляд щодо ймовірної стратегії нашої дипломатії. Головна ідея була в тому, що через об’єктивні та не дуже об’єктивні причини саме на цьому саміті вступ України в НАТО не буде повноцінно розглядатись, але ці «невиправдані очікування» наша дипломатія має спробувати використати для створення колективного «тиску очікувань» на Байдена, який має «компенсувати».
Тоді я виокремив три складові, які цілком реально отримати з нашими дипломатичними позиціями та міжнародною кон'юнктурою:
⏩ Відміну ПДЧ та дорожню карту у якій чітко зафіксовані умови, а головне показники за якими Україна може бути інтегрована в НАТО.
⏩ Отримати касетні боєприпаси та ракети ATACMS, або їм подібне.
⏩ Отримати пакети військової довгострокової допомоги на «проміжний період» до вступу України в НАТО.
В іншому пості на каналі (після інтерв’ю Залужного про наступ) я акцентував, що Україна розпочала «дипломатичну гру тиску очікувань» і що скоро буде введено Зеленського (приховане міжнародне турне) та залучено ключових партнерів Польща, ВБ, Чехія, Словаччина, країни Балтії. ➡️ У купі це й дало необхідний тиск для того, щоб Байден почав «компенсувати» ще до саміту відмову прийняти Україну — касетні боєприпаси.
Але найбільш цікавою стала «гра зі скасуванням ПДЧ» скоріш за все дипломатія України досягла необхідного рівня колективного тиску (після серії візитів наших дипломатів та Зеленського). Попри початкове небажання Байдена скасовувати ПДЧ, все ж таки «почали розгляд та включати це питання у порядок денний.
*Продовження у наступному пості👇