Як Шольца знову забули попередити, або про проблеми західної розвідки та аналітики?
🗣 Після заяви Ердогана, що Брюссель має розчистити шлях для вступу Туреччини в ЄС навзамін схвалення заявки Швеції в НАТО, ➡️ чомусь за весь ЄС вирішив висловитись Шольц. Тоді Шольц заявив, що між членством Туреччини в ЄС і заявкою Швеції немає зв’язку.
Заява Шольца цілком логічна, але на превеликий жаль канцлера відірвана від міжнародних контекстів, що ще раз продемонструвало слабкість «прогностиків офісу канцлера» та розвідки загалом. Канцлер не сам збирає та обробляє інформацію — її готують, готують для конкретних заяв, готують для поточних розумінь.
Можна погратись у конспірологію та припустити, що твіт Шольца це якась гра, але по факту канцлер хотів «продемонструвати вплив», відповідаючи за всю Європу та НАТО, але в результаті потрапив у незручне становище.
Того ж дня висловились вже структури ЄС в особі голови Європейської Ради Шарля Мішеля, який заявив, що ЄС і Туреччина домовились про поступове поліпшення. США розблокували продаж літаків F-16 для Туреччини, а та своєю чергою на вечір розблокувала вступ Швеції в НАТО.
Тож у кінцевому варіанті «значущість заяви Шольца» протрималась кілька годин? Більш-менш зараз зрозуміло, що така активізація Туреччини й «неочікувані» рішення напередодні саміту НАТО виникли не з повітря. Скоріш за все йшов «певний процес» розтягнутий у часі, а зараз вже прийшли до «погодження» рішень.
І цікаво як німецькі аналітики (не тільки), розвідка, все проспали, або не володіли інформацією необхідною канцлеру для публічних заяв та аналізів. У чому причина?
Колись я писав, що сучасні європейські розвідки (окрім британської більш-менш) це пародії того, якими були 30-40 років тому. Німецька розвідка та аналітика не спрогнозували повноцінно перебіг подій в Україні, за перший рік війни відкрили для себе, що в них існують «московські агентурні мережі», навіть, майже, проспали якийсь там пивний путч за підтримки московських спецслужб для дестабілізації ситуації в країні.
Після 24 лютого саме слабкість збору даних (розвідки) та аналітики (обробки) поставили Німеччину у позицію страуса і питання там не тільки в економічній та енергетичній залежності Німеччини на той час.
Справа була ще в тому, що жодне аналітичне бюро та розвідка не могли сформувати «прогнози» та опрацювати реакції. У такому випадку система часто «завмирає», що й сталось з німцями: «чи то Київ за три дні», «чи то конфлікт на місяць», «чи то реагувати з економічними втратами для себе». Ще й московські шпигунські мережі в Німеччині призвели до того, що українська та американська сторони дуже обережно обмінювались інформацією з німцями, про що колись писав на каналі.
Наскільки пам’ятаю, про слабкість «аналітики контекстів Східної Європи» неодноразово говорив й Тімоті Снайдер у своїх лекціях.
➡️ Ситуація з Туреччиною та заявами Шольца, судячи з усього, це чергове підтвердження системності проблеми німецької аналітики та розвідки, яка й відобразилась у відсутності розумінь «тенденцій». Нерозуміння, що Ердоган через внутрішні причини в Туреччині вимушений напівшантажем шукати «контакт» з Європою, що Ердоган готує «султанські жести» і ще багато чого. Шольц захотів висловитись за весь ЄС та НАТО, щоб продемонструвати «значущість», яку намагається відновити після провальної політики перших місяців після 24 лютого. А вийшло все навпаки, він несвідомо продемонстрував вилучність Німеччини із процесів.
➡️ Держава, яка претендує на «лідерство» має вкладатись у розвідку (збір інформації) та обробку (аналітику), щоб розуміти регіональні, субрегіональні та світові контексти/тенденції та використовувати їх задля власного розвитку та впливу, бо ефективна дипломатія та розвідка завжди поруч.