Чергові «оцінки» західних партнерів українського контрнаступу» цього разу відзначається Washington Post
(Частина перша)
Одразу відзначу, щоб уникнути зайвого клопоту в коментарях: я вдячний партнерам за підтримку України, але також завжди зазначаю, що підтримка відбувається не тільки на основі «волонтерства», але й «взаємних інтересів». Просто в одному рішенні переважає компонента «благодійності», а в іншому «цілком реального інтересу».
Стосовно статті вже WP, до загальної скарбнички оцінок американських видань на каналі, то просто мене тригерить не від якості написання (вона відносно нормальна), а від самого, оцінювального підходу: «мало звільнено», «повільний наступ», особливо на тлі розуміння та комунікації з військовими, що відносно відбувається.
➡️ Так ось. Розбір основних «тез» статті.
➡️ Чому це роблю? Щоб статтею не спекулювала в нашому інформаційному полі московитська пропаганда.
Ключові цитати у статті: «… Але темпи прогресу на 3 основних напрямках уздовж величезної лінії фронту викликають занепокоєння на Заході. Там побоюються, що уряд президента Володимира Зеленського може не завдати настільки потужного удару, як міг би».
➡️ По-перше, удару завдає «не уряд Зеленського» (тобто політичне управління), а військове командування країни, а конкретно ЗСУ, де Зеленський не ключовий елемент. ➡️ По-друге, дивне формулювання «як міг би», «наскільки можливо».
Далі розповідається про те, що це чомусь ми не спішимо проводити «загальновійськові наступальні операції як нас вчили, а обмежуємось повільним просуванням та виснаженням ворога: «Ми навчили українські війська комплексним наступальним маневрам, розмінуванню і надали обладнання для розмінування, включаючи катки та реактивні заряди».
Цікаво, це те навчання, де мінні поля потрібно «об’їхати» чи те, що каток живе пару сотень метрів на практиці? А потрібна зовсім інша техніка розмінування, а головне прикриття від ударів з повітря.
Але «фурор» на мене справдив фрагмент (жирним підкреслив):
«Західні чиновники та аналітики кажуть, що українські військові досі застосовували підхід, заснований на виснаженні і спрямований в основному на створення вразливих місць за допомогою артилерійських і ракетних обстрілів командних, транспортних і логістичних об'єктів в тилу російських позицій. І армія України це робить замість того, щоб проводити те, що західні військові називають «загальновійськовими» операціями».
*Продовження у наступному пості👇