Пакистанський нейтралітет? Пакистанські боєприпаси? ВБ, США та Пакистан? Пакистан, московія, Китай? Пакистан, Індія?
➡️ Як цей набір слів пов'язаний із війною в Україні? 🇺🇦 Від початку широкомасштабного вторгнення Пакистан зайняв дуже цікаву позицію.
Офіційно її оприлюднив міністр закордонних справ Пакистану: «Ми не хочемо бути частиною жодного табору. Ми заплатили ціну за перебування в таборах. Тому ми дуже обережні. Ми не хочемо йти на компроміс із нашим нейтралітетом, і тому ми утрималися. Єдиний розумний курс — це дипломатичне рішення».
➡️ І наче все розуміло, що Пакистан на тлі інших «нейтралітетників» та війни в Україні заробляє своє: закупає дешево енергоресурси в московії, проводить операції в юанях, навіть 24 лютого прем'єр-міністр Пакистану був у москві.
💬 Але паралельно виходять цілі ґрунтовні розслідування про пакистанські боєприпаси в ЗСУ через посередництво ВБ, чи то через США. Звісно, що цю інформацію спростовує пакистанська сторона. Одна версія, що пакистанська БК потрапляє до України в обмін на кредити, які необхідні країні, інша версія, що Пакистан співпрацює свідомо у схемі дуже схожій на болгарську на тлі сподівань співпраці із Заходом. Тож, заперечувати факт, що «щось відбувається» це безглуздо.
⏩ Ключова подія україно-західно-пакистанських відносин відбулась у квітні 2022 року, коли уряду тодішнього прем’єра Імрана Хана прийшов кінець (який виступав за виключне зближення з Китаєм та співпрацю з московією) і до влади прийшов представник іншого політичного клану Шахбаз Шариф, якого «погодженням» підтримали військові кола країни.
➡️ Саме збройні сили Пакистану, а не політичні клани є нашим головним каналом співпраці, який може частково компенсувати іранську підтримку московії. Збройні сили Пакистану одна з найповажніших інституцій в країні, яка історично націлена на співпрацю із заходом, оскільки зберігала старі постколоніальні зв’язки між арміями та розвідками Британії та Пакистану.
Щоб зрозуміти, чому пакистанська армія наш союзник наведу один випадок ⤵️
Поки у владі (до квітня) був відверто пропекінський прем'єр Імар Хан, то на Форумі діалогу з безпеки в Ісламабаді голова пакистанського Генштабу
Камар Баджва жорстко засудив московську агресію проти України та натякав на необхідність поновлення близьких стосунків зі Штатами, що повністю відмежувало його та Генштаб від позицій тодішнього прем’єра та йшло в розріз задекларованій політиці прем’єра.
Річ у тім, що Пакистан в латентному конфлікті з Індією (та не тільки), але саме їй по цілому ряду показників країна починає програвати. Це рано чи пізно виллється у події/ситуацію, яка буде дуже схожою на ту, що сформувалась сьогодні між Вірменією та Азербайджаном після 2020 року та процесом «врегулювання» зараз, з єдиним «але» — ядерна зброя як різниця.
➡️ Тож пакистанські генерали та Генштаб розуміють загрози політичного «багатовекторного орієнтування» та те, що на двох стільцях не всидіти у середньостроковій грі та конкуренції з Індією. Країна просто немає, тих позицій та набору факторів як та ж Австрія чи Швейцарія, які дозволяють собі «нейтралітет». А, виходячи з цілого набору історичних факторів та досвіду пакистанські військові більш схильні орієнтуватись на Захід ніж на Схід на відміну від політиків. ➡️ Тож політична заява про «нейтралітет» і позаблоковість, лише політична заява про «нейтралітет» та позаблоковість.
Неофіційні візити, контакти між британськими, американськими дипломатами, військовими та їх пакистанськими колегами говорять зовсім про інше.
І цілком не дивно, що США підштовхують Пакистан до правильного вибору, надаючи дозвіл Індії придбати 31 БПЛА MQ-9B SeaGuardian та “дорожню карту” співпраці на наступні п’ять років.
Якщо пакистанські політики (не військові) хочуть жити за принципом нейтралітету та «business as usual», ну то «business as usual» працює в обидві сторони з усіма негативними наслідками для слабкої позиції та позиціювання… І також, цілком не дивно що 20 липня відбувся візит Д. Кулеби до Пакистану, де пакистанська сторона ще й не допустила акредитації московських журналістів.