💬 Цікава стаття вийшла на The New York Times під назвою "Московія готує довгострокову кампанію з дезінформації, спрямовану на США та Європу"
➡️ У статті розповідається, що через союзників у "незалежних" громадських організаціях, різного роду "незалежних" аналітиків москва хоче відновити свій вплив на громадську думку США та Європи при цьому приховати свою агентурну мережу.
Московія для поширення наративів та дезінформації хоче в першу чергу використовувати "незалежні міжнародні організації". У статті повідомляється, що розвідка вже має "певні дані" про діяльність москви.
Те, що про це почали писати (присутність московського лобі в "незалежних" організаціях) — це добре.
➡️ Але мене штормить від того, що це подають як те, що має "відбутись", а не те що довготривало вже "існує". Європейська політика та громадський сектор постійно звинувачують Україну в корупції, що очевидно є, і це факт, і наша відповідальність, але вони не можуть знайти сміливості й зізнатись, що московське лобі виникло не вчора, не місяць назад, не виникне в рамках "нової операції ІПСО".
Московське лобі в ЄС та США формувалось роками через підкуп та корупцію і зараз стаття The New York Time розповідає не про "нову операцію", а просто окреслює вже наявну московську (корупційну) мережу у великій кількості міжнародних "незалежних" організацій, ЗМІ та урядових структурах.
⏩ Пригадати публікації Amnesty International, які окрема комісія перевірки після скандалу визнала неправомірними щодо України, але "ціннісні хлопці та дівчата" не знайшли в собі сили, хоча б публічно вибачитись, а навпаки спробували приховати результати перевірки. Була стаття на каналі.
⏩ Human Rights Watch — яка викотила односторонні (з неповними та маніпулятивними даними) публікації-звинувачення щодо того, що Україна неправомірно застосовує касетні боєприпаси (це було зроблено навмисне напередодні рішення США щодо передачі касетних боєприпасів).
Це я не беру ще історії з Червоним Хрестом, ООН, олімпійськими та спортивними комітетами та іншими.
➡️ Війна з московією — це не тільки війна України, це європейська війна. Як мінімум це має бути внутрішня війна Європи за очищення від економічного, корупційного та агентурного впливу московії й для початку варто визнавати не тільки недоліки України, але і європейську відповідальність. Ту відповідальність, що дозволила цей вплив московії побудувати, від громадських організацій та ЗМІ до урядових кабінетів. І тому стаття The New York Times має розповідати не про "побудову мережі й нову інформаційну кампанію москви", а про "посилення вже наявної мережі та виділення москвою більшого ресурсу для корупційних операцій та підкупу в США та ЄС".