Трохи про фронт з відкритих джерел
⏩ Вчора на основі OSINT було виявлено, що ЗСУ обійшли позиції ворога південно-східніше 📍с. Новопрокопівки. Сьогодні ряд військових публічно підтвердили бої у тій зоні безпосередньо перед головною лінією оборони ворога.
Що нам дає ця інформація?
➡️ 1. Очевидно, що попри шалену концентрацію ворожих військ (і наших теж) на невеликій ділянці ворог не може зупинити просування. Це просування безпосередньо на головну лінію оборони ворога відбувається зі збереженням темпу. Я ще раз акцентую — це вже відбувається перед головною лінією оборони на якій (за доктринами) темп ЗСУ мав би впасти та зав'язнути щоб нанести потужний контрудар по нас.
➡️ 2. Через те, що ворог чіплявся за «зону охорони» він витратив значні резерви не у найпотрібніших місцях. Головне він витрачав найбільш «кадрову частину», яка б за логікою мала чекати свого «зоряного часу» за головною лінією оборони.
➡️ Тому зараз ворог «не відходить за головну лінію оборони», а його «витісняють». Це важлива різниця, бо перше відбувається — контрольовано через тактику та стратегію, а друге — неконтрольовано через брак сил.
➡️ 3. І головне — це власне місце просування. Головна лінія оборони ворога побудована грамотно по висотах, а ось за Новопрокопівкою й аж до Дніпра цікава «топографічна» ситуація: головна лінія проходить по відчутних висотах, а ось запасні позиції та друга лінія оборони через особливості рельєфу йдуть відчутно у низині. Московит це розуміє і напевно цим можна виправдати його дії щодо «чіпляння за зону охорони».
➡️ По факту, якщо впевнено закріпитись на головній лінії оборони (за яку вже йдуть бої) — ти отримаєш відчутну перевагу у висотах щодо запасних позицій та другої (останньої суцільної) лінії оборони ворога.
➡️ Тож гіпотеза, що позиції «за головною лінією» можуть виявитись «простішими» (слово не дуже коректне) може мати місце. Саме цим можна пояснити певний «хаос» та квапливість в діях ворога стосовно перекидання резервів і постійних спроб контратакувати.