Розбір про західне виробництво зброї в Україні: хто, коли, скільки
Даний аспект є надважливим у середньостроковій перспективі мати технічну можливість продовжувати активні оборонні дії та обслуговувати наявну західну техніку. Окрім власне самої техніки, західне виробництво озброєння саме в Україні відкриває доступ до потрібних «натівських» комплектуючих та частково компенсує «політичні ризики» (скорочення військової підтримки для прикладу). Тож по виробництву⤵️
⏩ Rheinmetall 🇩🇪. Це німецький оборонний гігант Європи, який за різними джерелами, на власних та дочірніх потужностях виробляє до половини озброєння в ЄС.
🗣 10 липня концерн повідомив, що протягом 12 тижнів (орієнтовано кінець жовтня 2023 р.) створює потужності з виробництва та обслуговування бронетехніки в Україні. Ця заява була зроблена на вищому рівні керівництва концерну — її гендиректором Арміном Паппергером: «Українці повинні мати можливість допомагати собі самі. Якщо їм завжди (українцям) прийдеться чекати поки європейці та американці допоможуть, то з такими темпами це буде протягом наступних 10-20 років. Це неможливо (терпіти)».
➡️ За планом Rheinmetall хоче до кінця 2023 року вийти на показник 60% задоволення потреб ЗСУ у боєприпасах всіх натівських калібрів та збудувати/відкрити бронетанковий завод вартістю у 218 млн$. Це виробництво буде у «співволодінні» з Укроборонпромом. Захист заводу концерн бере на себе. Планується річна потужність до 400 танків 🗡 на рік. Першим етапом буде запуск більш простих та швидких у виробництві бронетранспортерів Fuchs Evolution.
⏩ Bayraktar ✈️.
🗣 Гендиректор підприємства повідомив, що будівництво заводу вже розпочато. Baykar отримала всі необхідні ліцензії в Україні та Туреччині. Запуск заводу заплановано на початок 2025 року. На заводі в Україні будуть виробляти БПЛА Bayraktar TB2 та Akinci.
⏩ BAE Systems. Під час зустрічі між В. Зеленським та виконавчим директором BAE Systems Ч. Вудберном було підсумовано угоду між урядом України та британським концерном про локалізацію виробництва легких гаубиць L119. Поки терміни та масштаби виробництва невідомі.
Але є кілька важливих факторів:
⏩ по-перше, в Україну заходить другий за розміром оборонний концерн Європи;
⏩ по-друге, налагоджуються прямі відносини між Україною на концерном, що надалі вплине й на збільшення лінійки виробництва озброєння;
⏩ по-третє, шведська БМП СV-90 про що далі.
Про виробництво БМП СV-90 в Україні вже розглядав на каналі. Додам, що між урядом України та Швеції укладено не «меморандум» (намір, обіцянку), а вже конкретну угоду «про виробництво». Так ось, ліцензії на виробництво шведських БМП СV-90 у шведської компанії BAE Systems AB, що є дочірньою компанією британської BAE Systems, яка володіє кінцевими ліцензіями. Тобто, захід в Україну материнської компанії з легкими гаубицями — це підготовка до більш масштабного «шведського варіанту». Щодо виробництва, то Україна підписала меморандум про намір закупити 1000 подібних БМП, де частково виробництво/збір має бути локалізованими в Україні, Чехії та Словаччині. У передзамовленні у шведської кампанії контракти зі Швеції, Чехії та Словаччини й очевидно буде Україна.
З 1993 шведська BAE Systems AB випустила лише 1300 од БМП СV-90 у різних модифікаціях. ➡️ Тож для задоволення наявного попиту, очевидно, шведському концерну необхідно збільшувати потужності й достатньо швидко. Є цілком ґрунтовні сподівання, що з виробництвом в Україні та центром обслуговування цих БМП (для України, Чехії, Словаччини) шведська компанія сама не зацікавлена затягувати.
Тож маємо реальні сподівання, що приватний бізнес і їх інтереси: реклама зброї в Україні, збільшення замовлень та як наслідок прибутків, значно допоможуть Україні.
➡️ Ну і на останок, одне діло московитам бомбити потужності Укроборонпрому, а інше завдавати удари британським, шведським, турецьким ду-у-у-же впливовим компаніям із наслідками (реакціями в країнах цих компаній) на порядок більшими ніж було після удару по шведському заводу підшипників.