🇵🇱 Щодо звернення України до СОТ на Польщу: розвиток подій та перспективи.
Ми вже розглядали причини такого наполегливого блокування Польщею українського зерна у цьому дописі. Після вчорашнього відео Моравецького, яке зроблено виключно у передвиборчих тонах, вже має стати зрозуміло, що питання експорту українського зерна в Польщу вже вийшло далеко за рамки "реальної логіки" і є предметом "передвиборчих перегонів".
➡️ Так ось, після передвиборчого ролика Моравецького та продовження заборони імпорту українського збіжжя (попри "початкові домовленості" з Єврокомісією) вчора Польща отримала відповідь від уряду України. Наш уряд подає скаргу до СОТ (Світова організація торгівлі) стосовно заборон Польщі, які порушують норми вільної торгівлі та підписану Асоціацію з ЄС в її (економічній складовій).
Україна дійсно дотримується норм СОТ та Асоціації, навіть коли нам було вигідно цього не робити у певних аспектах, особливо під час війни.
Не варто роздувати, що звернення України це якесь "провокування" — це нормальна міждержавна практика, коли держави не можуть владнати спірне питання "політично" звертатись до третіх сторін (арбітражу) для цивілізованого вирішення проблеми в рамках "правового поля". Нецивілізовано — це через кордон перекидатись звинуваченням, цивілізовано — це вирішити все в рамках міжнародного права.
Так для прикладу, Чехія подавала на Польщу в Європейський суд у 2021-22 рр. через буровугільну шахту, хоча має тісні дружні відносини, і за цю шахту таки отримала компенсації від Варшави (має отримати, але Польща не платить).
⏩ Перевести у міжнародне правове поле на тлі росту політичних спекуляцій на темі — це якраз правильний крок, щоб мінімізувати ймовірні міждержавні непорозуміння "рамками права".
А чекати вирішення не вийде, бо спекуляції будуть продовжуються. Після заяви Шмигаля про СОТ міністр с-г Польщі Р. Телус продовжує трохи перекручувати інформацію в рамках передвиборчих перегонів. 🗣 Він заявив, що якщо Україна подасть позов в арбітраж на Польщу, то само має зробити на ЄС і всі 5 країн. Воно виглядає наче так, але не так.
➡️ ЄС у травні дозволив п'яти країнам (Польщі, Румунії, Словаччині, Угорщині, Болгарії), які межують з Україною, ввести заборону на продаж української пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшника на внутрішньому ринку. При цьому транзит таких вантажів дозволений для експорту в інші країни. Термін дії цієї заборони мав закінчитись 15 вересня.
➡️ Україна це рішення попри (порушення СОТ та Асоціації з ЄС) прийняла та витримала період для захисту європейських ринків та налагоджування більш чесного й контрольованого процесу експорту і з нашого боку теж (з ЄС є цілі нововведення додаткового контролю). ЄС не планувало подовжувати цю заборону. Результат засідання раніше був такий: "Учасники переговорів з ЄС, в Єврокомісії нарешті погодилися із тим, що механізм виняткових та тимчасових запобіжних заходів (який і був використаний для заборони українського агроекспорту) не може бути постійно продовженим". Окремо Болгарія, Румунія та Словаччина вже заявили/готуються заявити про повне чи часткове скасування заборон. Натомість Польща створює прецедент вийти за "домовленість" з ЄС напередодні.
➡️ Тому маніпуляція міністра с-г Польщі у заявах (що маємо подати позови на інші країни) у тому, що вони не планували порушувати, очевидно обопільну домовленість між ЄС та Україною, про тимчасові обмеження.
Ну і друга важлива складова у тому, що не варто нам мати прецедент, де Польща йде в розріз домовленостям (про період заборони) та рішенням ЄС стосовно України, бо це знову буде спонукати інших порушувати норми СОТ та Асоціації стосовно торгівлі з Україною. Ця тимчасова заборона іншими 4-ма країнами взагалі й виникла із прецеденту Польщі, але період пройшов як й обопільна домовленість, тож знову вирішувати в односторонньому порядку не дуже...
Питання дійсно складне та чутливе, тому переведення з "політичного" в "правове поле" — це оптимальний варіант, щоб зберегти як національні інтереси та гарантовані нам норми СОТ та Асоціації, так й міждержавні відносини з Польщею.