"Ви завжди можете розраховувати, що американці зроблять правильно після того, як вони перепробують всі інші варіанти", — В. Черчель.
➡️ Відтепер тема ракет ATACAMS 🚀 на каналі теж не буде підійматись, бо я не можу логічно пояснювати те, що не розумію.
Точніше, можу та розумію, але не хочу.
➡️ Відповідь дуже проста "контрольована ескалація", яка витікає із концепту "realpolitik". Тому не дивно, що за ракети коментар давав не Байден, а апологет та учень "realpolitik" Кіссінджера — Салліван.
Як на мене, ще є шанс у 1-2 тижні, що "щось буде", пізніше ймовірність буде зменшуватись через неможливість зсередини та ззовні підтримувати постійний тиск на Байдена на тому ж рівні, який зараз. Рішення щодо ATACAMS та касетних боєприпасів під Himars — суто політичне.
🇩🇪 Щодо німецьких Taurus, то ймовірність теж знижується, бо не секрет що Шольц консультувався/консультується з Байденом щодо цих питань.
У будь-якому разі нам всім потрібно робити свою справу. У будь-якому разі необхідно доробляти "Нептуни", що ніби непогано вже літають та йти далі, може щось й більше.
💬 Маємо розуміти, що для багатьох пересічних американців, європейців — війна в Україні не відрізняється від інших у світі з єдиними особливостями, що вона ближче, медійніша і є з цілком окресленим "стратегічним інтересом для їх країн". Але як в нас, так і будь-де чи багато пересічних громадян можуть окреслювати "стратегічні інтереси країни", якщо часто люди не розуміють "чого самі бажають та у якому світі планують жити".
⏩ За новий пакет військової допомоги — дякую, за велику суму у підтримку бюджету — теж велике дякую, але вже хочеться, щоб не "США запитували нас яка "формула перемоги"", а самі американці дали відповідь собі на питання "яку формулу перемоги та як наслідок світу вони будують та готові прийняти".
Написане вище мною не відміняє той факт, що США найбільший наш партнер та помічник у цій війні. Але все ж таки хочеться, щоб стратеги США визнали помилки та нежиттєздатність концептів, які американців вже не раз приводили к фінальному провалу, навіть якщо у короткостроковій перспективі все і виглядало непогано. Realpolitik — це набір прогнозованих реакцій, а не стратегія для світу.
Ось такий пост: емоційно, може не дуже змістовно, але чесно.