Як США та Китай почали ділити московію: поки її геополітичний вплив
За останній тиждень у міжнародному полі відбулось дві знакові події ⤵️
➖ Поїздка диктатора Асада до Китаю та підписання "всеосяжного стратегічного партнерства".
➖ Зустріч Байдена у форматі 1+5 з п'ятьма середньоазійськими країнами: Казахстан, Киргизія, Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан.
➡️ Починати будемо з Сирії 🇸🇾. У цю країну московія вклала неймовірну кількість грошів, щоб втримати необхідний їй режим Асада у повній залежності. Після початку виводу військ США із Сирії та захоплення Алеппо урядовими військами Асада і витіснення опозиції до кордонів з Іраком — московія неодноразово святкувала "геополітичну перемогу над США".
Сирія в геополітичних планах московії посідає важливе місце: це своєрідний трамплін для москви, із Сирії в Африку та Центральну Азію, окреслення свого впливу та ваги в Близькосхідному регіоні. Стабільність режиму Асаду забезпечували постійні гарнізони вагнера, які там побудували цілу мережу: від пунктів вербування до православних церков (у церквах були офіси вагнера). Але з вагнером якось зараз не задалось і очевидно, що Асада не переконують перспективи ефективності управління цими групами, якщо це буде під керівництвом міністерства терору московії на пряму.
➡️ Тож Асад — зона "геополітичного впливу москви", їде на поклін до іншого геополітичного гравця — Сі Цзіньпіна. І не просто їде окреслювати "дружбу", а підписує договір про "всеосяжне стратегічне партнерство з Китаєм". Такі договори — основа для встановлення китайського протекторату. Тобто Сі за згодою чи без москви — перехоплює геополітичний вплив над Сирією. Чому може бути "за згодою" — ця теза може бути актуальною в рамках того, що Пекін випустив кім чин ина для "стратегічного партнерства з москвою": тільки з Сирією московія передає "ланцюг" Китаю, а з північною кореєю Китай просто "послабив ланцюг", щоб кім міг докотитись до Владивостоку на бронепаравозику "Томасі".
➡️ 🇺🇸 У той час на іншому кінці Землі на полях Генасамблеї ООН Байден проводить зустріч у форматі 1+5 з п'ятьма президентами середньоазійських країн. Знаково те, що для прикладу там є Киргизстан проти якого США ввела санкції за допомогу московії в обході санкцій. До слова всі ці країни — це колишні республіки радянщини й за цією логікою для москви "це зона ближнього закордоння та місце особливого геополітичного впливу москви".
У всіх цих країнах є проблеми, або перспективи проблем з територіальною цілісністю (більшість створена штучно за часів радянського союзу), які московія тривалий час вдало режисувала для втримання свого впливу (Киргизстан/Таджикистан, північ Казахстану, Каракалпакстан в Узбекистані та інше).
⏩ Але з втратою геополітичної ваги в Україні — москва почала втрачати вплив і в "найбільш чутливих" для себе регіонах. ➡️ Так, за період 2022-23 рр., китайська дипломатія здійснила візити абсолютно у всі ці країни (в деякі декілька разів) з більшістю з якими підписані договори про "стратегічне партнерство".
І тут зустріч з Байденом з підписанням договорів у сферах безпеки (головне там про територіальну цілісність), економіки та енергетики. Якщо коротко це "азійські оглядини". Хоч більшість з них орієнтується вже на Китай — кризові явища в Піднебесній не дають впевненості у майбутньому на відмінну від платоспроможності Заходу. Тож "середньоазійські країни" окреслили себе і в іншому "геополітичному блоці". Яка зацікавленість переможе — покаже час, але головним є той факт, що як США, так й Китай не сприймають московію як геополітичного гравця (гравця, що заслуговує на якусь долю впливу). Так само й середньоазійські країни, які від 90-тих років були змушені орієнтуватись на москву і були безпеково від неї залежні, більше не розцінюють московію як утворення "яке може".
Тож геополітично (не територіально) московію вже почали розчленовувати сильні світу цього...