Кілька місяців тому ми з Вами на каналі вже обговорювали, що очевидно до кінця року Україна отримає практичний кейс реінтеграції територій Азербайджаном.
⏩ З 1 січня 2024 року невизнана Нагірно-Карабаська республіка перестане існувати
За останні десятиліття Новітньої історії це буде перший великий досвід реінтеграції територій на державному рівні саме після військової перемоги. Не окупації (Голанські висоти), не створення псевдореспублік (Північний Кіпр), а саме національної реінтеграції. Реінтеграція набагато важчий та «полемічніший процес» ніж методи окупації чи формування псевдоутворень.
За багатьма показниками азербайджанська реінтеграція буде мати для нас спільне значення (маю на увазі в першу чергу Донбас та Крим, на інших територіях в залежності від часу окупації певне буде достатньо методів стабілізації, а не реінтеграції):
➖ Як відновлювати демографічну складову регіону. Як відновлювати етнічну карту регіону.
➖ Якими методами повертати приватну власність законним власникам.
➖ Як забезпечувати безпеку в регіоні (придушення постсепаративних проявів).
➖ Як фільтрувати, затримувати та притягувати до відповідальності осіб пов’язаних з сепаратними утвореннями (бо є прибиральник в псевдоміській раді, а є голова-колоборант у міській раді): межі етичної, адміністративної та кримінальної відповідальності.
➖ Яка межа допустимого тиску на населення під час реінтеграції.
Загалом мої роздуми про реінтеграцію на каналі вже були, кому цікаво ось статті:
⏩ «Політичні інструменти реінтеграції деокуповатих територій»
⏩ «Умови перезавантаження політичної системи України. «Санітарні методи» для зрадників»
⏩ «Пошук оптимального статусу Криму після деокупації на основі SWOT-аналізу»
Звісно, що цей регіон у рази менше тих масштабів, що необхідно буде зробити Україні, але є одне велике значення —
взагалі факт реінтеграції (прецендент), незалежно від порівняння фізичних масштабів.
➡️ Ті методи та ті підходи, які застосує Азербайджан не тільки будуть для нас нести певні кейси досвіду та аналізу — головне вони створять прецеденти світової (в першу чергу Західної) реакції на відповідні процеси.
➡️ Тобто, коли Україна буде застосовувати, наприклад методи «повернення приватної власності законному власнику» чи «перевірку населення з тимчасовим обмеженням певних громадянських прав», то це не має бути «політичною зброєю» проти України певних західних популістів (типу ми будемо блокувати ваш вступ у ЄС, бо на Донбасі ви конфісковуєте майно (незаконно набуте майно)). Ми зможемо завжди апелювати до методів, які застосовував Азербайджан і якщо вони будуть прийнятні та буде нехай «мовчазливе схвалення» країнами ЄС, то наша реінтеграція буде більш захищена відповідними прецедентами.
Промосковські європейські політики не зможуть цим масштабно спекулювати, або просувати «автономізацію України» замість повноцінної реінтеграції. Це, до речі, реальний політичний ризик підміна національної реінтеграції територій на «широкі автономії», що є певною західною практикою, але небезпекою «консервування активного сепаратизму» для України.
Це насправді дуже важливі речі за якими варто слідкувати…