Що там по Африці: ECOWAS, Україна, вагнер, туареги й чому українській дипломатії потрібно бути обачною з авантюризмом (Частина перша)
Давно не розповідав новин з Африки тому великий огляд ⤵️
⏩ Розпочнемо з ECOWAS.
Останнє на чому закінчили наш огляд на каналі — це середина серпня заява голів ECOWAS про підготовку військової операції для відновлення демократичної влади в Нігері. Натомість Нігер, Малі та Буркіна-Фасо підписали військовий пакт про «взаємний захист».
Після того — повна тиша. Тиша настільки повна, що відсутні майже будь-які англомовні новини з Африканського континенту з приводу цього. Відсутні майже всі окрім однієї — відновлення бойових дій народом туареги в Малі та Нігері.
⛳️ Ціль туарегів — створення країни Азавад. Це породило одразу думки, що це гібридна відповідь ECOWAS. У сегменті Інтернету, який підтримує туарегів — Україна розглядається як союзник та потенційний партнер у боротьбі з вагнером. Що правда, а що маніпуляція і які можливості/ризики для нас про це й поговоримо.
⏩Хто такі туареги?
➡️ Це давній народ, що мешкав у пустельній місцевості Сахелю. Свого часу із середземноморських берегів у пустельну місцевість їх витіснили араби. Їх історія та ситуація дуже подібна до курдів. Туареги — це не просто племена. Це народ, який один з небагатьох в Африці має свою історію та процеси державотворення майже на рівні з Ефіопією. Туареги у різні періоди мали власні національні утворення (важливо, що без участі європейців). Але з середини ХІХ на початку ХХ сторіччя Франція почала чергове експедиційне завоювання Африки, де туареги одні з небагатьох народів та племен Африки чинили запеклий опір колонізації. Активне протистояння Франції та туарегів тривало приблизно 20 років.
Тому у французів були свої імперсько-колоніальні «рахунки з туарегами» і коли відбулась деколонізація Африки, і європейські країни просто за паралелями та меридіанами «нарізали національні кордони африканських держав», то не «без участі Франції» ➡️ народ туарегів (близько 3.2 млн) був розділений переважно між Малі, Нігером, Буркіна-Фасо, Алжиром, Лівією і трохи Нігерією.
У 2012 році було велике повстання туарегів у ході якого вони контролювали територію більшу за площу України (правда переважно пустелі), але серед міст, що були захоплені туарегами було для прикладу стародавнє Тімбукту (що має історичне та символічне значення для цього народу).
На той час ще легітимний уряд Малі (до перевороту) запросив підтримки в ООН, ECOWAS для відновлення стабільності в регіоні. Звісно ООН видало мандат не без участі Франції, яка на той момент «партнерсько-колоніально контролювала» ще Малі та Нігер (до переворотів там)».
⏩ Туареги допустили велику помилку у своїх діях — використання масового терору та союзу з крайніми ісламістськими рухами афільованими з Аль-Каїдою та їм подібними. Тому повстання туарегів 2012 року створило відповідний імідж та пов’язаність з рухом Ісламської держави, яка була на підйомі у той час та розглядалась як великий виклик регіону та західному світу теж. Тому навіть про малу долю міжнародної підтримки чи визнання туареги мали забути.
⏩ Що відбувається зараз?
➡️ Лідери туарегів анулювали мирний договір 2015 року через військові перевороти в Малі та Нігері, присутність вагнера та їх насильницьку діяльність (в першу чергу вагнера) проти народу туарегів. Договори свого часу були досягнуті за посередництвом ООН та ECOWAS. В першу чергу ціль договорів була зупинити насилля, в другу — наскільки можливо відділити національний рух туарегів від Ісламської держави.
На сьогодні менше ніж за місяць туареги захопили певну кількість сіл та місто Бурем, знищили 4 військові бази та половину повітряних сил Малі переданих хунті московією. Знищено 2 літаки ✈️ Су-25, 1 L-39 та 1 L-39 захопили). За повідомленнями національного руху туарегів «Азавад» паралельно було знищено кілька десятків бійців вагнера.
*Продовження в наступному пості👇