🗽США: спікери не скінчаться ніколи, трохи про двопартійні системи та досвід для України
Коли в нас були парламентські кризи, які загалом характерні для поліпартизму Європи, особливо Східної Європи, то не раз чув тезу, що потрібно вводити "двопартійність", бо так забезпечимо "стабільність". Але ми ж дивимось на те, що нам хочеться бачити, але не на явище комплексно.
➡️ Двопартійні системи в першу чергу характерні їх "природністю" та "традицією" утворення. Причому ці традиції йдуть корінням не в десятиліття, а в століття як-то Велика Британія чи США. І ось ця "традиція" забезпечує сталість норм та поведінки парламентаризму загалом. До речі тут відповідь чому попри логіку та необхідність: 4 республіканці ніяк не проголосують за демократа спікера, або чому демократам так важко проголосувати спільно з поміркованими республіканцями за нормального спікера. Відповідь у "традиції міжпартійної взаємодії" та принципах які складались сторіччя.
➡️ По факту зараз Ви спостерігаєте як у двопартійній системі США лише партійна криза призводить до кризи всієї системи (що рідко буває в поліпартійних системах. Якщо є, то відбуваються швидкі перевибори як метод перезавантаження). Це слабкість двопартійної системи (одна з..). По факту республіканська партія має в собі дві партії, а політична система США такі "повороти" не передбачає. І маємо парадокс: з одного боку демократи та помірковані республіканці слідують принципам та традиціям самої "системи", але з іншого це блокує "логічні рішення спікерської кризи"
❗️ Принципи та традиції для республіканців, які без "загального погодження" підуть на співпрацю з демократами передбачають такі наслідки: в той же день ці республіканці скоріш за все завершать кар'єри. Так само й для демократів: для підтримки республіканців є "традиційні" обмеження в контексті двопартійної взаємодії.
➡️ І тут як в казках та геройських фільмах, а є безпринципні суперзлодії типу"Кокус свободи" та частки компанії трампістів, які за рахунок "безпринципності" можуть всім цим користуватись. Їм "з високої гірки" все одно на "традиції" та "правила" - є лише "я хочу". І зараз вони свідомо користуються тим, що демократи та помірковані республіканці, які наслідують "традиції й нормам" не можуть вийти за межі цих же "традицій та норм" без вагомих наслідків для себе, навіть попри "логіку" рішення.
Тому 40+ конгресменів шляхом "безпринципності" тримають в заручниках не тільки Республіканську партію, але й демократів, бо:
⏩ Не буде погоджено спікера і дотягнуть до шатдауна - ОК. Це й хотіли минулого разу.
⏩ Підуть демократи та помірковані республіканці через "логічну необхідність" на порушення "традицій" - ОК. Є всі механізми від мережі Х до FOX NEWS звинувачувати їх в "зрадах" та дискредитувати їх.
⏩ Продавлять поміркованих республіканців через їх страх "розвалу партії" - ОК, буде кокусо-свободівський спікер.
➡️ По факту група, яка складає 1/10 від всіх членів Палати представників взяла в заручники всю "політичну систему" США тільки внаслідок того, що "можуть порушувати принципи та цінності без докорів сумління та особливих політичних наслідків", бо опирають на частку виборців з деградованим баченням цінностей традиційної американської політики. І ось це слабкість двопартійної системи.
❗️ Тож, що нам варто почерпнути для себе:
⏩ Деградація політичної системи починається із відповідних процесів у самому суспільстві
⏩ Немає ідеальних "видів" систем - є системи, які "намагаються бути доведені важкою роботою та самодисципліною суспільства до ідеалу". Історія українського парламентаризму - це саме історія поліпартійності і її необхідно як знизу (рівень суспільства) так і згори (відповідними Законами) намагатись довести до "ідеалу", а не намагатись скопіювати в інших "бо ж у них воно працює".
⏩ Ну і дивимось, хто сьогодні переможе на голосуванні в США "принципи" чи "безпринципність".
↪️ Якщо друге, то це наслідки не тільки для України та світу, але й для самих США. Американці тоді наблизяться до потужної політичної кризи, бо знищать один зі стовпів стабільності системи - віру у принципи та традицію.