*Частина Третя
Соціалізація в армії має йти не від «безвиході» чи «покарання», а «заохочення» та «процесу формування іміджу»:
Шкільна освіта має включати не формальність до військової підготовки, а її практичність. Поєднання різних методів «заохочення» та «ознайомлення». Як-то для прикладу фінансування державою разових 2-3 місячних військових таборів для юнаків шкільного віку у літній час (практика звичайного літнього табору + базова військова підготовка).
▶️ Розвиток мережі рухів, що поєднують навчання з військово-патріотичним вихованням як приклад пластунські, козацькі рухи та їм подібні.
▶️ Формування «військового заліку» як альтернатива строкової служби. Якщо людина опанувала самостійно за допомогою заздалегідь побудованою державою мережі паралельній строковій, базовими військовими навичками: володіння зброєю, статутними ююзнаннями, пройшла встановлений N-часу у літніх військових таборах і у підсумку може скласти відповідний військовий іспит, то щоб це могло зараховуватись як «альтернативна строкова служба» і далі постановка до «резерву». У держави має ціль (у мирний час) — не загнати людей у військо, а створити такі умови, щоб більшість громадян «задля власної безпеки» володіли базовими військовими навичками.
▶️ Військові-літні табори як масове явище державної освіти для юнаків та дівчат 10-11 класів.(Можна пробувати об’єднувати планові збори резервістів (батько/мати) з літнім навчанням юнаків та дівчат).
Щоб відчуття родинних зв’язків переходило на військове братерство, а далі розвивалось самостійно в «контрактній», «строковій» чи «змішаній» службі.
⛳️ Головне завдання — формування «армії» не як покарання, «альтернативи фінансової безвиході» чи ще чогось, а як «персональна необхідність громадянина, його зацікавленість бути долученим». Для цього має формуватись тривала соціалізація людини від шкільної освіти до (не знаю як правильно назвати) «самосвідомого безпекового братерства» шляхом чіткої діяльності системи шкільної та позашкільної освіти (пластунські, козацькі, військово-дисциплинні рухи).
В мене є ще багато думок, але формат не дозволяє та не все можу правильно сформулювати зараз, що думаю. Хотів би почути Ваші ідеї пропозиції, знання і практичний досвід та думки на цю тематику. Найбільшою цінністю були б думки військових з цієї тематики. Особливо думки щодо потреб та залежностей одного боку "професійності", а з іншого потребою "масовості" війська і все це враховуючи реальні економічні можливості та зовнішніх постійних обставин (загрозу, навіть по завершенні війни)