Умовна «операція Кринки» можливості та загрози
➡️ Вже ні для кого не секрет, що в 📍 с. Кринки на лівому березі Дніпра змогли частково закріпитись наші військові, а від Олешок й до НК наші сили мають серію плацдармів. Тож все більше замислюються «а що якщо…».
Тож можна поговорити про загальні переваги та загрози на цій ділянці фронту ⤵️
⏩ 1. Правий берег Дніпра є набагато вищим за лівий, що є суттєвою перевагою для наших військ у підтримці піхоти в низині плавнів та островів.
⏩ 2. Укріплення вздовж Дніпра не є суцільними у декілька ліній як з боку Запоріжжя, а являють собою в основному серію ВОП/РОП біля населених пунктів чи дорожніх розв’язок.
⏩ 3. Чим ближче до річки, тим важче та менш доцільно для ворога використовувати важку техніку, що дає трохи переваги більш якісній нашій піхоті, але чим далі від берега, тим суттєвішим фактором буде перевага ворога в механізації на лівому березі.
⏩ 4. Від Олешок до Армянська не така розгалужена логістична гілка як в районі Мелітополя/Бердянська/Токмака і взяття під контроль/вогневий контроль певних ділянок дороги дуже суттєво порушить логістику та спроможності ворога.
⏩ 5. Після підриву ГЕС не на всіх ділянках ворог відновив позиції та мінні загородження, а на відновлених вони менші за Запорізький напрямок.
⏩ 6. Умовно ЗСУ необхідно пройти 80 км, щоб взяти під фізичний контроль Армянськ і як наслідок під вогневий контроль сусідній Чонгар, або як мінімум на 20-30 км відсунути ворога від Дніпра, щоб взяти під вогневий контроль логістику з Армянська.
⏩ 7. Ряд плацдармів в Кринки володіють цікавою особливістю та наслідком для ворога, але про це поки не будемо говорити.
⏩ Ризики
Для прориву навіть гірших укріплень ворога ніж на Запоріжжі потрібна механізація. Для механізації потрібна техніка. Для техніки потрібна переправа або понтони. Від 2СВ за подібних умов не проводились такі гіпотетично-масштабні «форсування». Ні Корейська, ні В’єтнамська війни не мали таких складових (там були десантні обмежені в операції).
➡️ Тому ризик простий – ми можемо розпочати операцію з форсування та наведення понтонів «умовно коли забажаємо», але «зупинити її коли забажаємо» вже не зможемо без вагомих втрат обороноздатності у разі «провалу».
Тому ми мамо розуміти та не тиснути своїми очікуваннями на військових, що операція з форсування Дніпра та спробою ривка до Криму несе більші стратегічні ризики ніж спроба наступу на Мелітополь чи оборона Авдіївки й титанічно важкою в плануванні та реалізації якщо такий намір є…
Тому з вірою у Корпус морської піхоти України й тих, хто поруч з ними.
*Карти та доповнення до тексту в коментарях👇