🇺🇸❓🇨🇳 Зустріч Байдена та Сі Цзіньпіна: чи точно це для перемовин?
➡️ Сьогодні голова КНР Сі Цзіньпін прибув до Сан-Франциско для участі у саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, а також — для проведення переговорів із президентом США Джо Байденом. Багато хто покладає надії на ці переговори: "світові лідери про щось домовляться". Reuters пише слова Джейка Саллівана: "На думку Байдена, немає альтернативи дипломатії “віч-на-віч” для нормалізації" складних відносин"
⤴️ І всі очікували, що ось "може домовляться"? І тут виходить сьогодні заява Байдена, яка в здоровому розумінні "переговорів" дуже дивна: "Президент Сі є ще одним прикладом того, як відновлення американського лідерства у світі закріплюється. У них є реальні проблеми".
⤴️ Вона настільки дивна, бо тільки-но вчора читав статтю на Atlantic Council під назвою "Як Байден може отримати максимум від зустрічі з Сі" і там серед порад: "Грати від жаги визнання Сі Цзіньпіна (його "Я")" і тут "бац" заява Байдена, що ніби візит Сі за нн-років у США - це майже капітуляція Китаю перед США.
👀 І тут питання, Байден трохи "поплив"? Чи що це? Насправді ні, це заява була підготовлена, вона не спонтанна. На такому рівні президенти не починають додавати "від себе", особливо в такому ключі. Подібні заяви, на подібний ранг перемовин - пишуться, оформлюються та затверджуються десятком людей перш ніж вона (заява) вийде з вуст Байдена. Тоді, що це?
❓ Це як в боксі перед боєм дивляться один на одного, щось подібне зараз буде й у Сан-Франциско. Байден та Сі будуть встановлювати "правила" за рамки чого не можна заходити та дивитись межі на які "готовий йти один та інший". Найбільше США цікавить - це рішення про "переговори про контроль за ядерною зброєю" і у разі чого "сідати за стіл РадБезу". Тому, там так зараз активно світиться заявами Салліван.
➡️ Чому я так думаю? Бо зустріч у Сан-Франциско у контексті "унормування" не має підготовчих індикаторів. Я б сказав навпаки, лише за останній місяць: ⏩ Китай відмовився відвідати саміт на Мальті, причину публічно не пояснив; ⏩ міністр оборони США Ллойд ймовірно відмовився від зустрічі з китайськими колегами на саміті в Індонезії; ⏩ Байден, напередодні зустрічі із Сі, дратує того Індонезією та спробою переманити цю країну та її ресурси від Китаю до США. На хвилиночку Індонезія й так, вже відмовилась від запрошення Пекіну до БРІКС; ⏩ паралельно штаби Японії, Південної Кореї та США завершують тристоронню багаторічний план проведення військових навчань та взаємодій, що дуже дратує Пекін і ще, і ще
➡️ Зустріч лідерів зазвичай "підсумовує" результат, який було досягнуто "до", а не створює цей результат на зустрічі, де діють такі обмеження як "час", "ідеальне володіння інформацією теми", "мовні бар'єри", "представницькі бар'єри" і так далі. Це як з голосуваннями у Конгресі: рішення найчастіше прийняте чи відхилене ще до того, як воно потрапляє до зали для голосування. З перемовинами, якщо грубо порівнювати так само. Тобто до чого я?
Індикаторів, які б демонстрували, що США та КНР готують "нормалізацію", яку б затвердили на особистій зустрічі Байден та Сі перед цим публічно не було. Або я їх просто не побачив, або вони навмисно приховані, або й те й інше.
➡️ Тому зустріч Байдена та Сі - це визначення "допустимих меж конфронтацій" у майбутньому, а не "нормалізація відносин". Є коментар Саллівана на який не дуже звернули увагу у світі, але який важливий: "Зміцнення відкритих ліній зв’язку та відповідального управління конкуренцією".
➡️ Тобто розтлумачу: "відповідального управління конкуренцією" замініть на "відповідальне ставлення до наслідків дій", а "зміцнення відкритих ліній зв'язку" на "своєчасно брати слухавку" поки наслідки не стали безконтрольними.
🤔 І тоді заява Байдена, яка б'є по "репутації та самоповазі Сі" перед перемовинами виглядає трохи по іншому, бо мова про "нормалізацію" не йде, а йде мова за "допустимі межі та методи холодної війни".