Сьогодні, на жаль, не зможу для Вас написати якийсь допис (сподіваюсь цікавий), бо маю займатись однією важливою справою, яку скоро побачите й сподіваюсь оціните.
Але, щоб цей допис про те, що не буде допису не був пустим, то ось цікавеньке з виступу Снайдера на американському ТБ та статті в його блозі під назвою: "Ви б їх продали?"
➡️ Уявіть, що свобода в усьому світі занепадає. Уявіть, що все стало настільки погано, що диктатура фактично вторглася в демократичну країну з прямою метою знищити її свободу і її народ. І все ж... уявіть, що цей народ дав відсіч. Уявіть, що його лідери залишилися в країні. Уявіть, що цей народ зібрався, підтримав і приєднався до своїх збройних сил, стримав вторгнення, здавалося б, переважаючої сили. Уявіть, що їхній опір є яскравим моментом в історії демократії цього століття. Нам не треба уявляти: цей напад прийшов з росії, а ці люди — українці. Ви б їх продали?
[...]
Уявіть собі, бо це правда, що весь світ спостерігає за війною в Україні. З точки зору всіх інших, незалежно від того, люблять вони нас, ненавидять чи байдужі в їх очах Україна здається очевидним союзником і легкою перемогою для Сполучених Штатів. Будь-хто у світі, незалежно від власної ідеології, знає, що Україна — це демократія, а Америка повинна підтримувати демократію. Будь-хто у світі, незалежно від стану власної економіки, знає, що наша економіка величезна, набагато більша за російську, і що економічна сила перемагає у війнах. Будь-хто у світі може легко побачити, що американці насправді не наражаються на небезпеку в Україні, і що американці отримують надзвичайні моральні та геополітичні вигоди від українського опору. ➡️ Іншими словами, з точки зору всіх спостерігачів, припинення фінансування України продемонструвало б величезну американську слабкість. Чи це те обличчя, яке ми хочемо показати світові? Чи ми хочемо сказати всім, що ми ненадійні й не знаємо власних інтересів? Українці, з американською допомогою (в руках), змушують американців виглядати розумними й сильними (для світу). Ви б їх продали?
[...]
Цю війну можна повноцінно виграти, тому що це насправді так. путін зазнав катастрофічних стратегічних поразок (далі їх перелік)[...] Єдина реальна стратегія перемоги, яка залишилась для путіна — це Капітолій. У путіна більше шансів перемогти в Капітолії США ніж в Києві. Так що ми маємо продемонструвати, що він правий?
[...]
Я чув виправдання, що американці "втомилися". Я був в Україні тричі з початку війни. Я був і в столиці, і в регіонах. Я не бачив майже жодного американця, втомленого чи ні, в країні. І це з тієї простої причини, що ми не в Україні. Як ми можемо бути втомлені війною, в якій ми не беремо участі? Коли ми навіть не присутні? Це не має жодного сенсу. Ніякої втоми не викликає те, що ми даємо гроші на добру справу, а це все, що ми робимо. Приємно допомагати іншим у добрій справі людям й допомагати одночасно собі.
Якщо ми припинимо підтримувати Україну, то все раптово погіршиться, і ніхто не буде говорити про "втому", тому що ми всі будемо говорити про катастрофу: у всіх цих вимірах: постачання продовольства, воєнні злочини, міжнародну нестабільність, розширення війни, крах демократії. Все, що українці роблять для нас, може бути зведено нанівець, якщо ми здамося. Чому законодавці (все ще) навіть думають про це (про давати/ не давати)?
Повний текст з блогу Снайдера ➡️ Читати тут