*Продовження (Частина друга 2/3)
➡️ Тобто, друге викривлення у тому, що громадськість 3 роки не могла бачити звіти, а, отже, контролювати даний механізм.
Іноді партійні витрати з держфінансування доходили до повного абсурду. "Найкращий абсурд"— це коли невитрачені кошти від державного фінансування в кінці року витрачались терміновим чином на "рекламу", щоб вони не "згоріли". Тому громадський контроль у цьому аспекті вкрай необхідний був та і є.
➡️ Третє викривлення. Закладають у бюджет зараз. У бюджет на 2024 рік закладено 840 млн грн (14 759 548 голосів на останніх виборах помножено на 67 грн (1% мінімальної з/п)) на державне фінансування партій, фактично буде 616 млн (бо кошти призначені для ОПЗЖ будуть направлені у держбюджет, оскільки ця партія заборонена, а "Голос" не отримає кошти через порушення норм звітності ще у минулих роках). Для розуміння, що таке 616 млн грн — це 37 500 FPV-камікадзе по 450$. Але не в цьому суть. Державне фінансування передбачено партіям на каденцію від виборів. Каденція всіх парламентських партій мала б закінчитись 31 березня 2024 року, але з об'єктивних обставин перебування при владі парламентських партій (кажу за всіх) подовжиться. Це об'єктивні причини. Окрім того, що це подовження несе розрив між парламентськими та позапарламентськими партіями. Тобто, парламентські партії перебуваючи довше у владі закріплюють свою перевагу перед позапарламентськими. Тим самим відбувається викривлення принципу парламентської конкуренції (відбувається щось подібне до "Залізного закону олігархії Міхельса"). Так ще й парламентські партії подовжують собі фінансування, тим самим необґрунтовано збільшують ще цей розрив між парламентськими/позапарламентськими партіями, що буде мати вагомий наслідок після завершення війни.
➡️ Держфінансування партій (об'єм) визначається відповідно до кількості виборців, що брали участь у голосуванні. Від 2019 року кількість виборців суттєво зменшилась від 3-6 млн прогнозовано. Це вже не є підставою застосовувати відповідні розрахунки після 31 березня 2024 року (межа періоду/каденції), які були здійснені у розрахунку даних у 2019 році. Легітимність цих розрахунків є "умовною", друга підстава чому ці розрахунки не об'єктивні — це війна. У партій в країні, яка воює за існування не має бути на меті "політична боротьба", а тому фінансування партій є відносно неправильним як з логіки, так і з морально-етичної причини стосовно трьох аспектів: викривлення справедливості стосовно позапарламентських партій, державного дефіциту та об'єктивного факту того, що закон приймався з урахуванням функціонування країни не в умовах широкомасштабного вторгнення, необхідності першочергово забезпечити військо.
Але скасовувати цей механізм теж неможливо та й не потрібно, бо: а) будуть наслідки від ЄС; б) проблема не в механізмі, а в контролі та логіці його застосування;
*Продовження у третій частині👇