Як підхід до «управління конфліктами» Саллівана та Блінкена пробив чергове міжнародне дно
Вчора відбувся референдум у Венесуелі 🇻🇪. Просто країна Південної Америки, на думку Саллівана просто «демократичний лідер» Мадуро, просто вирішив провести конституційне опитування щодо анексії 2/3 території сусідньої країни.
➡️ Як Ви здогадались з мого сарказму вчора венесуельці схвально відповіли на референдумі щодо анексії 2/3 сусідньої країни, незаконної видачі там паспортів та надали мандат Мадуро ігнорувати рішення вищого суду ООН.
Ні, це не означає, що завтра венесуельська армія спробує силою відібрати цю територію, але це означає, що ще один диктаторський режим продемонстрував «що він думає про міжнародну систему». Мадуро у стилі путіна «легалізував» собі ймовірну анексію, коли на те буде відповідна можливість та менші ризики ніж зараз.
⏩ Головне — це значення цього прецеденту. Відсутність реальної реакції у головних дійових осіб подібних до США, а точніше хронічна хвороба з можливістю «визнати помилки стратегічного планування».
Як так сталось, що Мадуро «розправив плечі»?
➡️ Просто останні роки Білий Дім «вирішив, що диктатор Мадуро» достатньо лібералізувався і що можна починати послаблювати санкції заради короткострокової тактичної користі (ціни на нафту), звісно незважаючи на стратегічні наслідки кроку підігрування диктатору з «фанклубу путіна та Сі».
10-го серпня 2023 року радник з національної безпеки Джейк Салліван під час офіційного брифінгу Білого Дому «анонсував»🗣: «Готовність США пом’якшити санкції у відповідь на конкретні кроки щодо вільних і чесних виборів, які запровадив Мадуро».
Те, що диктатор Мадуро та «чесні вибори» — це антоніми у світовій дійсності, очевидно нікого не напружувало під час того брифінгу. Те, що президентство Мадуро не визнає більшість країн західного світу, те що з 2014 року кілька тисяч представників опозиції було заарештовано, десятки закатовані й вбиті в «стратегіях» Саллівана це різко обнулилось. Звісно, головне для Саллівана, що Мадуро погодився провести «імітацію виборів» у наступному році. Ух, справжній ліберал Мадуро.
Ні, звісно Салліван все знає. Просто для радника з нац.безпеки тактична користь від венесуельської нафти важливіша за всі стратегічні наслідки. В теплих кампусах Єльського університету ще досі вірять та вчать, що диктатор, то не діагноз і тактичні кроки з ними «допустимі». Особливо коли ці кроки відображаються на рахунках. Все ще вірять, що у будь-який момент США зможуть розв'язати питання «диктаторів» як з Саддамом Хусейном, бен Ладеном чи Каддафі, але «це пастка досвіду», який взагалі не репрезентативний до чинних викликів.
➡️ Вже 16 жовтня держсекретар Ентоні Блінкен (до речі Салліван правонаступник Блінкена на посаді радника з нацбезпеки) оголосив «про часткове послаблення санкцій США щодо Венесуели».
Тільки «часткове послаблення» — це політичний оберт, по факту США зняли всі основні санкції з Венесуели. Тільки їх частковість полягала у тому, що всі обмеження були зняті на конкретний термін у «6 місяців», але цього перед виборами для Мадуро цілком було достатньо: щоб підписати контракти на експорт (на які не будуть розповсюджуватись повторні санкції, які накладені після), стабілізувати інфляцію, отримати кошти на утримання силового блоку.
Від жовтня з «6 місяців послаблень» Мадуро використає майже увесь термін, бо Білий Дім не встигне накласти повторні санкції, бо через півтора тижня Конгрес піде у відпустку. А ще ці санкції потрібно повторно розробити та оформити. Взагалі питання чи буде Білий Дім це робити, бо це тоді потрібно визнавати стратегічну помилковість початкових розрахунків.
➡️ Тож, світ отримав черговий прецедент як слабкість Білого Дому та бажання грати у «тактики», а не «стратегії» створює умови для руйнування світопорядку, який оформлювався багато десятиліть потом та кров’ю у тому числі американців.