Про допомогу Україні від США
Побудую цей допис з двох частин: на логічній та емоційній складових
➡️ Якщо завтра ввечорі (за київським часом це ранок 14-го) в Сенаті не винесуть законопроєкт на голосування, то шансів встигнути його прийняти до різдвяних свят вже не залишиться. Спікер Плати представників Джонсон заявив, що не збирається затримувати конгресменів перед новорічними святами, якщо Сенат не надасть проєкт.
Щодо виступів Зеленського.
Цього разу виступи були наче вдалі, на що вказали як сенатори від демократів, так й від республіканців. Гарно оцінив закрите спілкування і спікер Палати представників Джонсон. Вже немає обговорення чи надавати Україні допомогу. Сенатори кидали фрази типу «не у вас справа», «Ви (Україна) зробили все що від вас залежало» і т.д. Акцентуючи на тому, що затягування часу — це внутрішня проблема США, а не провина України. Але від цього не легше.
➡️ Проєкт допомоги рано чи пізно очевидно буде проголосований, але ключове «коли?». До завтра шанс хоч маленький, але ще є.
Далі потрібно дивитись, що в нас є. Якщо допомога буде затягуватись.
➡️ По-перше, є 4.8 млрд у Байдена по перерахунку PDA, але на всі б кошти я не розраховував. Лише на частку 1+ млрд, які підкріплені фізичними грошима на рахунках Мінфіну.
➡️ По-друге, є допомога за програмою USAI (від виробника) ще з минулих пакетів допомоги. Тобто та, що йде до нас зараз з конвеєра і буде йти далі.
➡️ По-третє, є законтрактоване виробництво зброї в країнах Європи. Як вчора дізнались тільки чеський ВПК ще не реалізував ліцензій на виробництво (не закінчив виробництво та передав Україні) зброї та військових засобів на суму у 2.4 млрд $.
➡️ По-четверте, є поточні пакети допомоги від країн ЄС.
➡️ По-п’яте, те, що ЄС за 2023 рік не спромоглось передати 1 млн боєприпасів зараз стає плюсом у тому плані, що кошти вже були виділені, договори підписані, а боєприпаси через затримки у 2023 році мають надходити у критичний момент зараз.
❗️ Але у будь-якому разі це повний @@@ те, що відбувається у Вашингтоні, оскільки стратегічно весь Захід здобуває поточну поразку, щоб там вчора про «перемоги» Байден не розповідав.
Такий підхід США провокує:
➡️ На додаткові втрати найціннішого ресурсу для України у цій війні — людей. Зменшення наявних засобів ураження, збільшує людські втрати необхідні для стримування. Тобто ЗСУ будуть виснажуватись більше ніж того можна було допустити. І рівень виснаження буде пришвидшуватись із часом. Поки ми очікуємо на США, коли там згадають свої гарантії та загалом позиціонування у світі втрачається стратегічний час.
➡️ Через відсутність розуміння реально наявних ресурсів Генштаб буде обмежений в стратегічному плануванні на 2024 рік, а головне у фактичній підготовці до річної кампанії, яка починається з оцінки ресурсу та його накопичення.
➡️ Там Байден та сенатори розповідали про те, що «путін не має бачити слабкості Заходу», але цю слабкість і вже понад нормою путін бачить. Він бачить, що стратегія «пересидіти непохитний захід» працює і тому буде збільшувати тиск. Для московії це звісно призведе до завищених та необґрунтованих втрат в людях, але людське життя на болотах – це найменша цінність. Тому путін та рабське суспільство це переживуть, якщо стратегія того вимагає.
Звісно, що можна звинуватити Україну: не так воюємо, не такі прозорі, самі не маєте необхідного ВПК, але наскільки я знаю Європа — орієнтується не на «владу» та «генералів», а на «суспільства». Рівень суспільства. Влада змінюється — суспільства лишаються, така одна з ознак демократії. Так, суспільство України, українці роблять все від себе залежне, щоб зупинити ворога. І продовжать робити, бо ми маємо «перемогти» (зробити більше ніж можемо).
«Хтось» декларує, що домовленості, принципи та цінності — понад усе. Так час це підтверджувати. Поки втрати в людях переживає українське суспільство. А чи зможе пережити подібні втрати вкрай лібералізоване західне суспільство, яке у разі стратегічної поразки України та виснаження українського суспільства, наблизиться до межі, коли платити за безпеку доведеться не грошима?