Нафтові війни: навіщо Саудівська Аравія 🇸🇦 допомагає своєму ворогові єменським хуситам
➡️ Останній місяць діяльність західних партнерів проходила під тим, щоб збити ціну на нафту для московії та створити такі умови для третіх сторін, щоб дотримуватись санкцій у фінансовому плані було більш вигідно ніж зловити вторинні для себе.
Санкції проти грецьких компаній швидко збили бажання у найбільших логістичних гігантів країни «заробляти в сіру». Детально писав ось цьому дописі.
➡️ Додатково, США наклали вторинні санкції на власників танкерного флоту ОАЕ, Гонконгу, Ліберії.Також Байден видав розпорядження, яке спрощує процедуру та надає додаткові повноваження уряду вводити санкції проти іноземних банків, які залучені в обході санкцій.
Попри всі намагання партнерів завдати фінансових збитків московії та закрити «схеми обходу» санкцій, найкращий же метод проти московії — один. Це зменшення фактичної ціни на нафту у світі. Низькі світові ціни на нафту, як санкції обійти не вдасться.
❗️ Але ключовий гравець «на ціні» нафти це Саудівська Аравія та ОПЕК. Дана країна та організація не раз підігравали московії через власний економічний інтерес і продовжують це робити.
➡️ Останні 5 кварталів саудити цілеспрямовано знижували об’єми видобутку нафти як свої, так й країн ОПЕК, щоб тримати світ «у нафтовому дефіциті». Вони цього не приховують.
⛳️ Ціль тримати світовий дефіцит нафти на рівні 3 млн барелів на день. Так після масштабного скорочення у червні-липні ціни на марку нафти Brent підскочили аж на 25%, але ефект через низку причин кожного разу виявляється короткостроковим. Так за три місяці після рекордного росту ціни марка Brent знову опустилась з 95$ до 73$.
Причин скорочення світових цін на нафту декілька:
⏩ 1. Збільшення видобутку не системними гравцями ОПЕК як США чи Норвегія.
⏩ 2. Потенціал виходу нових масштабних гравців на світовий ринок як Гаяна.
⏩ 3. Кризові явища попиту у головного покупця нафти — Китаю.
⏩ 4. Політика розвинутих країн до скорочення використанні нафти.
⏩ 5. Постійний демпінг московії, щоб продати якнайбільше нафти попри попередні домовленості з саудитами та ОПЕК.
💰 Ціна на нафту має дві складові⤵️
економічну (попит/пропозицію) та політичну (глобальні процеси, потенціал розвитку подій. Якщо простими словами - «очікування»).
Якщо найчастіше СА грались і «економічною складовою» — тобто скорочували пропозицію (видобуток нафти) в залежності від попиту на нафту у світі, то остання подія просто знищила на тривалий час цей метод як інструмент. Мова про Анголу, яка була одним з 13 членів ОПЕК, яка посідала 13 місце у світі за експортом нафти (об’єми більші за Лівію чи іран). Ангола після бажання СА знову скоротити світовий видобуток нафти, щоб підтримувати світовий дефіцит: ➡️ а) відмовилась це робити (бо пороги міцності у кожного різні); ➡️ б) заявила про вихід з ОПЕК; ➡️ в) заявила про збільшення на 20% видобутку нафти.
➡️ Тож дії Анголи послали саудитів в нокдаун. Тепер СА вимушені балансувати, щоб не відбулось ефекту доміно. І що тоді залишається у СА? Правильно «політична» складова ціни на нафту. Ця складова ймовірно пов’язана із застосуванням свого «найлютішого ворога»: ірану та його проксі єменських хуситів. Раніше описував, що саудити через амбіції кронпринца, хочуть налагодити відносини через Китай з іраном. У тому числі відносини з єменськими хуситами. Ще у квітні делегація саудитів відвідала столицю Ємену, яка зараз під контролем хуситів, також завершився обмін полоненими між сторонами й т.д.
На тижні США створили військово-морську коаліцію для протидії атакам хуситів на торгові кораблі та забезпечення безпеки в протоках Червоного моря та Ормузької протоки. Натомість Саудівська Аравія, яка потенційно має бути зацікавлена в безпечній морській торгівлі поруч з її берегами, чомусь не тільки не забажала доєднатись до патрулювання (це списують на небажання зруйнувати перемовини з іраном), але й перешкоджає США та союзникам розгорнути операцію.
Висновки трохи не влізли, тому в коментарях разом із графікою