Роздуми про "немає грошей" на зарплати та пенсії
➡️ Останні два дні пройшли під заявами, що "якщо західні партнери не поквапляться до кінця січня з допомогою, то в уряду будуть проблеми з виплатами". Звісно це трохи нокаутувало, але гадаю, що на ці заяви потрібно дивитись трохи під кутом. І ось чому:
⏩Що змінилось від середини грудня?
З середини грудня вже було відомо, що як допомога від ЄС переноситься на кінець січня-лютий, так й допомога від США. Тобто, неочікуваності на момент другої половини грудня як такої не було, щоб розганяти істерику як буцімто "щось кардинально анулювалось". Далі.
На ці б кошти Україна розраховувала не раніше "другого кварталу" через низку інших причин. Кошти виділяються траншами. Найчастіше квартальними.
⏩Якої суми потенційно не вистачає?
Якщо мова йде і за підтримку від ЄС (50 млрд), і за США (60+ млрд), то з цих проєктів необхідно виділяти саме "фінансову допомогу" на 2024 рік. У проєкті ЄС це 9.75 млрд, у США 16.3 млрд (насправді саме бюджетної менше). На квартал (3 місяці) за умови, що в грудні вся підтримка була б погоджена, то Україна б розраховувала від січня до березня на 2.5 млрд від ЄС та 4 млрд від США. Тобто 6.5 млрд — це максимум (ідеал).
➡️ І тепер питання чи на 3 місяці Україна точно немає чим перекрити потребу у 6.5 млрд$?
Рахуємо ⤵️
Золото-валютні запаси України у 2023 році (за 11 місяців) сумарно виросли на 36.15% відсотків з 28.5 млрд до 38.8 млрд. Останні місяці для підтримки макростабільності НБУ витрачає ці запаси на валютні інтервенції. Більш того варто розуміти структуру ЗВР, що більшість це цінні папери (72.4% від всіх запасів), а не фізична валюта (складає 22% ЗВР) чи золото (4.5%). Але навіть цей факт не робить використання частини резервів для покриття певної "кризи" неможливою ідеєю.
Другий аспект це облігації військового займу. За весь 2024 рік Україна запланувала запозичити через ОВДП 526 млрд грн (приблизно 14 млрд$). Звісно зловживати друком ОВДП теж не можна, бо наслідки від цього є, але якщо настільки критична ситуація і вибір: чи підривати макроекономічну стабільність та внутрішню безпеку країни, чи перекривати потребу резервами та ОВДП, ну то з точки політ. економічних мотивів все наче зрозуміло. З суто економічної точки зору нехай поправлять мене економісти. ➡️ Все виглядає важко, але не виглядає так, що ми не можемо перекрити 2-3 місяці потреб.
⏩ Так що змінилось стратегічно, що виникла така різка бюджетна істерія? Два моменти:
⏩ Перший — це мобілізація та необхідні 500 млрд грн (13.8-14 млрд$) на забезпечення. І ці кошти умовно потрібні на зараз. Ймовірно Закон про мобілізацію буде прийнятий відносно швидко і забезпечення потрібно організувати одразу (час на закупівлі, логістику, інше), а не відкладати на 2-3 місяці.
⏩ Другий — це "відчуття" 300 млрд$ заморожених активів московії. Все більше випливає інформації, що якийсь процес довкола цих коштів пішов/іде. І гіпотетично навіть 1/10 частина цих коштів могла б покрити потреби на мобілізацію та закупівлю військової техніки, бронювання виробництв. Щодо передачі 300 млрд$ йде полеміка, є опір ідеї. Заяви наших високопосадовців виглядають як метод "підштовхувати" даний процес (та й інші рішення по проєктах підтримки) через елемент "кризовості".
І підтвердження цій тезі є в листі Шмигаля з проханням термінової зустрічі з міжнародними донорами України, де серед іншого прописаний заклик передати заморожені активи московії Україні із фразою "кремель мусить заплатити за війну та руйнування". Дуже схоже на створений привід для обґрунтування позачергової зустрічі із донорами. Але наголошую потреба не тягнути час дійсно є.
⏩ Тому для себе ситуацію розклав так:
➡️ Чи є фактор, що пришвидшив потребу (істерію) в коштах? Так, є. В першу чергу це потреби на забезпечення мобілізації.
➡️ Чи криза настільки масштабна та суттєва, що її неможливо "компенсувати" самостійно 1-2 місяці? Думаю ні. Важка, але не критична.
➡️ Чи використовується "нагнітання" як дипломатичний метод? Думаю, так.
➡️ Чи "нагнітання" є ефективним інструментом досягнення цілей? Полемічне питання…