💬 Українська стратегія доходів на 2024-2030 рр. 💰
Почну з того, що економічну складову стратегії найкраще почерпнути не від мене, а від фахових економістів. Я ж можу дати оцінку щодо "політичної" складової даної стратегії. Тобто дати коментар на те, де маю фах його надавати.
Для початку хочу побажати моїй спільноті не робити висновки та коментарі до моменту повного вивчення будь-якого предмета Вашої оцінки. Дана стратегія має понад 300 сторінок, тому знайдіть економіста чи самостійно та повноцінно ознайомтесь з предметом Вашої критики/підтримки. Від себе ж надам політичну складову цієї стратегії та певний набір інформації, який, сподіваюсь, Вам допоможе у формуванні цілісної, неполітизованої оцінки.
➡️ Для чого ця стратегія?
Дана стратегія була рекомендацією МВФ (в першу чергу) та трохи ЄС. Перед МВФ Україна зобов'язалась прийняти дану стратегію.
➡️ Натомість Організація дозволила перевищити можливі допустимі запозичення для України (від нашої квоти). Ми отримали/отримаємо кошти, що складають 577% від нашої квоти (максимально допустиме перевищення у 435% за середньостроковими програмами). Тобто, це вагомі поступки.
➡️ Друга складова — це рекомендації від інституцій ЄС щодо "бюджету" та як Україна буде виходити з економічної кризи. Тому не дивно, що стратегія до 2030 року (це рік прогнозованого вступу України до ЄС), а більшість положень починають функціонувати лише з 2026-27 року (приблизна дата розробки положень договору про вступ України в ЄС).
➡️ Чому поспішали прийняти дану стратегію?
Стратегію потрібно було прийняти до кінця цього року, щоб встигнути розблокувати програми від МВФ та перекрити дефіцит бюджету. Плюс, фактор затягування допомоги від США та ЄС. Плюс, не забувайте, що 13 грудня Україна перейшла на передостанній етап євроінтеграції "початок переговорів про вступ" і є певні "норми", "зобов'язання", моменти, які маємо приймати.
➡️ Стратегія, дати та євроінтеграція?
В стратегії передбачена частина норм, які надалі будуть вимогами "приведення до відповідності нашого законодавства нормам ЄС". Достатньо велика частка норм розтягнута у часі. Тобто не так, що всі положення з 1 січня 2024 року починаються діяти. Більшість починають діяти через рік-два-три. За цей час критика окремих положень може досягти необхідного піку, що спровокує внесення змін стратегії. Тобто до фактичного моменту її імплементації (приведення у дію). Які ж положення потрібно змінити, модернізувати — це вже справа для незалежних економістів та бізнесу.
➡️ Які фундаментальні помилки допустила влада у розробці стратегії?
➡️ Головна помилка, фундаментальна помилка — це незалучення громадськості, бізнесу та експертного середовища до розробки стратегії. Залученість у розробку та громадське обговорення подібних документів — є фундаментальною складовою та необхідністю у подібних документах. Подібні документи не створюють "в кабінетах" чи під час "закритих консультацій" з європейськими колегами. Національні контексти, носіями яких є "український бізнес", "українські економісти" і т.д., є надважливою складовою у подібних документах.
➡️ Недостатня комунікація та неправильний підхід до розробки провокують недовіру до документа та відторгнення (навіть якщо є непогані положення). Принцип громадської самосвідомості в демократичних суспільствах простий: те, що зроблено "без мене" чи залучення "подібних мені", переважно зроблено "не в моїх інтересах", і зараз цей простий політичний принцип порушено і влада відчуває закономірний суспільний наслідок.
➡️ Подібні стратегії мають визначати правила гри не тільки для бізнесу, але й для держави. Тому не може бути так, що суто одні ("держава в кабінетах") створюють правила для інших (бізнес). Процес має бути інклюзивним. Інклюзія сторін (залученість) у розробку подібних рішень — є основою забезпечення якісних положень, функціонування стратегії та головне довіри до неї.
А довіра, на рівні з верховенством права, є основою для "прийняття" документа суспільством та доброчесного виконання його положень — реалізації стратегії.