Про 300 млрд заморожених активів. План «Бельгія» від 13 друзів Оушена
➡️ Розпочнемо з того, що саме США через G-7 почали активно просувати питання передачі конфіскованих активів московії Україні. І загалом це позитивна новина, коли союзник такого масштабу тисне на потрібне нам рішення (у будь-якому разі).
➡️ Все б нічого, але по факту у США заморожених московських активів лише на 5.6 млрд з 300 млрд.
Переважна більшість даного капіталу зосереджена в Європі (понад 200 млрд). Тільки в одній Бельгії 🇧🇪 на рахунках Euroclear bank 192 млрд, які у 2023 році згенерували 3 млрд євро чистого прибутку (за 9 місяців), який залишається та осідає в самій же системі Euroclear/Бельгії. Ще приблизно 8 млрд заморожених активів знаходяться у Швейцарії, але я б про них взагалі б забув. 3.8 млрд в Німеччині й так далі. Ключова — це Бельгія.
Одразу зазначу, що Бельгія виступила проти передачі активів як мінімум до того моменту як це «не зроблять інші». Хто ж захоче умовно витягнути із власної банківської системи, навіть поетапно, майже 200 млрд євро…
Який потенційний план?
▶️ Перший етап. Передача річних відсотків від московських активів. У жовтні під час візиту Зеленського в Бельгію президент України повідомив, що Бельгія створить спецфонд у розмірі 1.7 млрд євро на рік, який буде наповнюватись коштом отриманих відсотків від заморожених активів (цікаво, що розмір отриманих відсотків не 1.7 млрд, а понад 3 млрд). Але насправді такий фонд не може функціонувати, бо не існує законодавство під це в рамках ЄС і Бельгії про це добре відомо. Тому крок перший — це законопроєкт від ЄС. Станом на сьогодні у найближчі місяці Європейська комісія планує оприлюднити законопроєкт про запровадження податку на непередбачені доходи на прибуток, отримані від заморожених активів московії. Бельгія цей законопроєкт не має блокувати, бо сама заявляла про такий намір.
▶️ Другий етап. Отримати легітимність кроку від міжнародних фінансових установ. Мова про МВФ та Світовий банк. Частково реалізовано. У МВФ заявили, що «передача заморожених активів московії прерогатива національних урядів, де ці активи заморожені».
▶️ Третій етап. Погодження кроку в G-7. В Бельгії заявили, що уряд країни не погодить передачу заморожених активів на розбудову України поки це не буде погоджено та реалізовано G-7. Це банальне перекидання м’ячика від Бельгії з розумінням наскільки це складно в рамках G-7. Бельгія таким кроком і ніби «зберігає обличчя» (ми ж не проти, тільки), але й паралельно відтерміновує необхідність цього рішення для себе (коли там, тоді і я).
➡️ Але тут є певний позитив: в Конгрес США внесли законопроєкт, який передбачає юридичну основу передачі конфіскованих активів Україні. У грудні 2023 року в G-7, заявили що знайшли міжнародно-правовий спосіб передачі конфіскованих активів Україні. Точніше представники США в G-7 заявили, що нададуть готовий механізм для інших учасників G-7.
▶️ Четвертий етап. Прецеденти. Коли перші країни, особливо з G-7 погодять передачу заморожених активів мова в першу чергу про самих США, тоді це створить міжнародний прецедент на який можна буде спиратись і яким можна буде тиснути на Бельгію.
Тому підсумовуємо ⤵️
➡️ 1. США явно хоче перекинути м’ячик на бік Європи, поки внутрішньо перебуває у хаосі. Але парадокс у тому, що без прецеденту від самих же США потяг не рушить. Тому м’яч все одно на їх полі.
➡️ 2. Конфіскація «300 млрд» не може бути планом «А» на 2024 рік, бо це процес не одного місяця, а може й року, а може й років, зважаючи на «бажання Бельгії» та «юридичну активність московії».
➡️ 3. На початковому етапі, щоб поки не ганятися за лелекою у 2024 році щодо питання 300 млрд варто підійти у двох підготовчих аспектах: передачі доходу від цих заморожених активів Україні (для цього ЄС має прийняти відповідне рішення) та створити ряд прецедентів фактичної передачі активів (як мінімум передачі тих 5 млрд заморожених активів від США, як одного з представників G-7).