Чи можуть європейські фермери через тиск на власні уряди зірвати процес євроінтеграції України?
➡️ Для початку про інформативне: пункти пропуску на польському кордоні поки працюють у штатному порядку, а на румунському кордоні протестувальники теж почали знімати свої пікети. Тож є сподівання, що як мінімум кілька тижнів поживемо у спокої щодо західного кордону.
Більшість українців спостерігають весь "фермерський цирк" щодо перевезень, щодо конкуренції, щодо дотацій, реалізації агропродукції та іншого, що поступово закріплює думку, а чи всі фактори не спричинить у кінцевому випадку "блокування євроінтеграції України". Що будуть робити ті всі європейські фермери, коли український агроринок буде повністю та законно інтегрований в європейський. Щобільше, згідно з розрахунками Європейської Комісії розміри України та посівні площі значно змінять "ринок дотацій".
➡️ Тож логічне питання, а чи українське сільське господарство, а точніше європейський фермерський лобізм/тиск на національну владу не стане причиною того, що Україна пропустить свій "європотяг"? ➡️ Моя відповідь ні. І для того є декілька причин:
▶️ По-перше, для мене найвужчим місцем було "відкриття переговорів про вступ". Я послідовно демонстрував думку та намагався аргументувати її, що "відкриття переговорів" попри все буде на грудневому саміті, або у разі критичності зміщено максимум до березня. Але буде. Тепер на найближчі 3-4 роки нам непотрібне "консенсусне голосування" (одностайне голосування). Від грудня Україна працює напряму з інституціями ЄС над рамками договору. І останні новини дають стриманий оптимізм щодо темпів процесу.
На брифінгу очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила🗣: "Європейська комісія розпочала процес перевірки українського законодавства у межах підготовки переговорних рамок — документа, який визначає принципи та процедури ведення переговорів про вступ до ЄС". Найчастіше цей процес розпочинався не так швидко. Тож, швидка підготовка "переговорних рамок" про вступ це вкрай важливий сигнал.
▶️ По-друге, у всі часи "агровійни в ЄС" — це майже традиція: так Німеччина конкурувала з Францією, Франція гальмувала вступ Польщі й ще багато прикладів. Але коли більш-менш структурами ЄС приймалось рішення "про розширення", то в той чи інший спосіб знаходились баланси. Не думаю, що Україна буде виключенням.
▶️ По-третє, головне. У дописі на каналі "Реформа ЄС ближче ніж здається: як відбувається реформа ЄС" я трохи розповідав чому "реформа" це не пустий звук, а реальний вектор діяльності інституцій ЄС. Які потужні сили її провайдери.
Так ось, Урсула фон дер Ляйєн чітко окреслила часові рамки реформи ЄС "до приєднання нових країн-членів"🗣: «Ми почнемо працювати над нашими власними реформами, щоб підготуватися до створення Союзу з понад 30 країн-членів. Європарламент вже висунув сміливі ідеї щодо реформування наших договорів. Наступного місяця Комісія викладе наші ідеї в повідомленні до Європейського парламенту та Ради перед обговоренням лідерів, організованим головуванням Бельгії (тобто наступного місяця)», — заявила на брифінгу голова ЄК.
По факту, ЄС планує провести реформу до вступу нових членів з трьох причин:
⏩ По-перше, щоб нові члени вже функціонували за оновленими правилами ЄС та не спокусились на "угорські" чи "польські" зловживання.
⏩ По-друге, щоб збільшення членів ЄС не загальмувало чи унеможливило реформування (див. пункт 1).
⏩ По-третє, реформа ЄС власне й потрібна, щоб провести без зайвих проблем розширення.
🕐 В часових рамках потенційний вступ України в ЄС це 2027-2030 рр. До цього часу із вкрай великою долею ймовірності вже буде проведена реформа ЄС, особливо у питаннях голосувань та прийняття рішень (відхід від одностайного голосування до системи 2/3 голосів чи простою більшістю). Тобто "фактор Угорщини" чи "фактор фермерів" відпаде як такий. А до кінцевого етапу в рамках євроінтеграції України немає таких вузьких місць, де б вони могли перешкодити та втрутитись.