🇨🇳 Чергове мирне загострення Китаю, що це несе для України?
Спецпредставник Китаю Лі Хуей навесні відвідає московію, Україну і країни ЄС для проведення нового раунду переговорів щодо, як заявили в МЗС Китаю, «вирішення української кризи».
➡️ Це не перше турне Лі Хуейа, минуле він провів у травні 2023 року, а "мирне" загострення Китаю розпочалось місяцями раніше. Тоді ці візити та "тези миру" переважно були направлені на розхитування певної єдності Європи у підтримці України щодо контрнаступу у 2023 році. Китайські ЗМІ продавлювали наратив "української кризи", "це війна США та України" і так далі. На той час слабкі духом такі як Макрон чи прем'єр Іспанії Санчес ще розповідали про "стратегічне партнерство з Китаєм" та необхідність тримати контакт з московією для майбутніх перемовин.
➡️ У 2023 році Китай не тільки збивав імпульс підтримки України, але й максимально прикривав московію від вторинних санкцій, які зараз США та країни ЄС починають все ж таки вводити й навіть проти китайських компаній. Китай для цього демонстрував себе "миротворцем" та "договороздатним", щоб затримувати ці процеси, бо "невпевненість" та "не все так однозначно" вирази, які часто описували контексти дій Європи.
➡️ Мирне загострення Китаю у 2024 році несе той самий посил — збити імпульс в Європі щодо визнання московії екзистенційною загрозою та відповідним збільшенням підтримки України. Вже достатньо чітко простежується, що риторика європейців стосовно москви стає все більш категоричною та радикальною, що відображується у підтримці Україні. Доволі популярна теза 2022 року базувалась на тому, що якщо США вийдуть із підтримки України — Європа неодмінно зробить теж саме. Тільки присутність США, тримає бажання Європи підтримувати Україну. І, якщо чесно, у 2022 році ця теза була доволі реальною та аргументованою.
❗️ Але у 2024 році, коли США фактично вже як 6 місяців "вийшли", Європа не тільки залишається, але й в силу своїх можливостей намагається компенсувати нестачу підтримки від американців.
➡️ Доходить до того, що Єврокомісія з усією серйозністю розробляє вторинні санкції, які потенційно й проти Китаю. Макрон (та й Шольц), який розповідав про "партнерство з Китаєм" зараз просуває тези "геополітичної міці Європи". Шольц попри таурусохворобу вдвічі збільшує підтримку України порівняно з минулими роками й роллю Німеччини згуртовує підтримку України довкола себе.
Нещодавній макронівський саміт у підтримку України є частковим результатом доволі тривалої та відкритої німецької критики Франції та інших щодо недостатньої підтримки України.
⏩ Якщо 2023 рік — китайці своїм "миротворством" намагались збити підтримку напередодні наступу України, то рівно через рік у 2024 році той самий Китай, тим самим "миротворством" хоче збити європейську підтримку та темп мілітаризації Європи для підтримки України у надскладний період (проблеми зі США). У путіна зараз вікно можливостей здобути якнайбільше "чогось", щоб максимально демонструвати безальтернативність для України та Європи.
Важливо для оцінки, що Китай робить свій візит саме після виборів путіна, які очевидно Європа не визнає (окрім Угорщини та Словаччини).
↪️ Ціль такої дії через "переговори" легітимізувати путіна як суб'єкта в європейській політиці, бо чим більш мілітарна риторика Європи, тим менший страх перед путіним, а отже його суб'єктність. Страх, гібридний терор та підкуп основи легітимності путіна в Європі.
➡️ Тому Китай дуже підступно використовує свою дипломатичну вагу.
⛳️ Ціль проста — зробити як мінімум так, щоб процес виходу Європи із "пацифічного стазісу" був довшим, а наслідки для американців 🇺🇸 ще більш катастрофічні, бо, як не дивно, саме підтримка України Європою тримає США від геополітичної та іміджевої прірви в яку американці активно крокують, і що треба Китаю для задоволення майбутніх амбіцій.
Дії Китаю для нас очевидний ризик, бо, на жаль, завжди знайдуться групи в Європі, які під цей вплив залюбки піддадуться. Для цього є відео у коментарях 👇