Як проходять вибори в Європарламент: особливості та процедури.
Думаю до кінця цього десятиліття нас очікує участь у виборах до Європарламенту. Вибори у Європарламент є другими (після Індії) виборами за розміром. Розписувати детально аспекти не буду, бо вийде довго і не думаю, що зараз потрібно, але базові моменти думаю варто знати.
Особливості.
➡️ Розмір Європарламенту є нефіксований. Кількість євродепутатів визначається колегіально напередодні призначення виборів. Для прикладу на минулих виборах обирали 705 євродепутатів на майбутніх 720.
➡️ Більша країна за кількістю населення — більше євродепутатів. Розподіл місць для країн не є фіксованим. Від виборів до виборів визначається представництво і можуть бути зміни. Чим більше країна має населення, тим більше депутатів в Європарламенті вона має. ❗️ АЛЕ, для малих країн є "бонусні місця", які надаються для вирівняння дисбалансів. Для прикладу найбільше Євродепутатів від Німеччини від 90 до 100 представників. Якби суто пропорційно до населення, то маленька Мальта мала б не цілого 1 депутата, але так країна, що за чисельністю менша за Німеччину у 170 разів має 6 представників. Якби Україна брала участь у виборах, то ми б мали можливість делегувати від 45-50 депутатів (це 5-6 місце за представництвом).
➡️ Кожна країна визначає свої правила. Хто саме від країни стає євродепутатом визначають через вибори у кожній країні. Кожна країна визначає свої правила делегування: від якого віку можна голосувати, яка процедура встановлення переможців, який прохідний бар'єр. Для прикладу в Німеччині на виборах в Європарламент мають право голосувати з 16 років, в Греції з 17, а більшість з 18. Право обиратись у Європарламент мають люди, які досягли 18 років, а в інших країнах 24. В одних прохідний бар'єр для розподілення місць на основі квоти держави 3%, а в інших країнах 5%.
Але ЄС встановлює граничні правила, наприклад прохідний бар'єр не може бути вищим за 5%, вибори за пропорційною системою (а країни самі визначають закриті/відкриті з частковим ранжуванням списки) і так далі.
➡️ Тому, якби завтра Україна 🇺🇦 брала участь у виборах до Європарламенту, то: ми б мали десь квоту на країну у 45 євродепутатів, наявні партії брали б класичну участь у виборах за пропорційною системою з частково відкритими списками, ті партії, які б в рамках країни подолали б 5% бар'єр (можливо буде 3%) брали б участь в розподіленні 45 місць нашої квоти за пропорційним принципом.
➡️ Далі б ті партії, які б розподілили національну квоту мали б у Європарламенті доєднатись відповідно до своєї ідеології та пріоритетів до основних парламентських груп/союзів.
Для прикладу нинішніх груп 7: Європейська народна партія (ЄНП)(християнські демократи, центристи, право/лівоцентристи), Соціалісти та демократи (S&D) (соціал-демократи), Оновити Європу (ліберали), Зелені/Європейський вільний альянс, Європейські консерватори та реформісти (ECR, нормальні праві на чолі з Мелоні), Ідентичність і демократія (ID, (ультра) праві популісти АфД, Народний фронт) та Ліві (соціалісти, комуністи та інші).
Або не доєднуватись до груп, але тоді твоє представництво на поряд гірше реалізується. Якщо коротко та просто, то якось так.