🇪🇺 В ЄС прийшли до компромісу щодо лібералізації торгівлі з Україною в агропродовольчій сфері (Частина перша)
Посли країн-членів Євросоюзу домовилися про подовження лібералізації торгівлі з Україною на умовах, що квоти й мита запроваджуватимуть з огляду на обсяги імпорту не лише у 2022 й 2023 роках, а й другому півріччі 2021-го. Тобто, середнє значення цих періодів. Це компромісна угода до позицій Франції та Польщі, які вимагали включити до розрахунків увесь 2021 рік.
Для початку, щоб не було маніпуляції моїм дописом. Я українець і звісно хочу так, щоб моя країна у світі мала найкраще, у тому числі можливості для торгівлі. Я неодноразово писав про незаконність дій польських фермерів (як блокування кордону) і це є неприпустимо й для ЄС. В Єврокомісії після погодження компромісу по "лібералізації" закликали уряд Польщі вирішити питання кордону як "недопустимого стану". Але тут ми поговоримо, чому загалом європейські фермери у своїх протестах інколи закликали ЄС скасовувати лібералізацію торгівлі з Україною, чому Франція та Польща просили ввести квоти на основі 2021 року і так далі. Давайте подивимось на мотиви іншої сторони, а не тільки на мою україноцентричну позицію.
⏩ Чому важливо, що дійшли компромісу і в чому власне компроміс?
В Єврокомісії залишаться 2 тижні, щоб подовжити процес лібералізації торгівлі з Україною, який спливає 5-го червня 2024 року. Якщо через два тижні механізм не буде погоджений, то від 5-го червня Україна буде вести торгівлю з ЄС на основі нормативно-правової бази до 24 лютого 2022 року з відповідними митами та дозвільною процедурою. Перегляд після 5-го червня можливий буде тільки як остаточно сформуються європейські законодавчі та виконавчі органи, а це після виборів в Європарламент. Приблизно серпень. Тому важливо щоб рішення було зараз.
➡️ За видозміну лібералізації торгівлі виступають Франція та Польща. Їх умова, щоб для встановлення квот на українську агропродукцію брали розрахунок не тільки 2022/23, але 2020/21. Що значно б зменшило нашу квоту, яка б підпала під "лібералізацію". В ЄС дійшли компромісу, що в розрахунок української квоти візьмуть тільки 6 місяці 2021, а за основу буде взято все одно об'єм українського експорту у 2022 та 2023 р. Якщо ми перевищуємо квоту, то ЄК застосовує "стоп-кран" і до України діє не лібералізація, а нормативна-правова база як для інших (третіх) країн, які не є членами ЄС.
⏩ У чому суть лібералізації з ЄС?
Це рішення ЄС прийняло у 2022 році, коли українські порти були заблоковані, а європейці хотіли хоч якось підтримати можливість України заробляти валюту. По факту, це допомога від Європи у критичний момент: відкрити свої ринки та застосовувати митну та нормативно-правову базу спрощення для України ніби до повноцінного члена ЄС. Зараз же наші порти не заблоковані й Україна може здійснювати міжнародну торгівлю з країнами Африки та Азії, але Європа для нас більш логістично зручна та приваблива своєю платоспроможністю.
⏩ Чому для Франції та Польщі це так принципово?
➡️ Здогадатись легко. Бо для Польщі та Франції це важливі експортні статті доходів. Франція входить у 5 країн, які найбільше у світі експортують пшениці. Країни ЄС для яких агроекспорт не є вагомою статтею доходів виступали за подовження лібералізації у тих межах, які були початково.
⏩ Чи є проблема у французьких та інших фермерів чи вона вигадана?
➡️ Кілька моментів з цифрами. Україна у 2023/2024 маркетинговому році (станом на другу половину березня) експортувала на ринки країн Європейського Союзу близько 5 млн тонн пшениці. Загалом ЄС імпортував 7,12 млн тонн пшениці. Тобто, 70% імпорту пшениці ЄС припадає на Україну. 30% на всі інші країни (ймовірно, переважно це частка московії).
👀 Для розуміння об'ємів за аналогічний період основними постачальниками пшениці на зовнішні ринки від ЄС є Франція (6,3 млн тонн), Румунія (5,2 млн тонн), Польща (2,9 млн тонн), Німеччина (2,2 млн тонн) та Литва (2,2 млн тонн). Тобто ми поставили тільки на внутрішній ринок ЄС еквівалент того, що Румунія взагалі експортувала по всьому світу та ЄС.
*Продовження у наступному пості👇