*Продовження (Частина друга)
⏩ Порівняємо географію агроекспорту України у 2020/21 році та 2022/23. Жирним позначу країни ЄС.
⏩ Топ-10 країн в які Україна експортувала агропродукцію у 2020/21:
Китай (3.5 млрд$), Індія (1.9 млрд$), Нідерланди (1.7 млрд$), Єгипет (1.6 млрд$), Туреччина (1.4 млрд$), Іспанія (1.17 млрд$), Польща (1.07 млрд$), Німеччина (0.8 млрд$), Індонезія (0.7 млрд$).
⏩ Топ-10 країн в які Україна експортувала агропродукцію у 2022/23:
Румунія — 3,5 млрд$. Туреччина — 2,9 млрд$. Польща — 2,3 млрд$. Китай — 2 млрд$. Іспанія — 1,3 млрд$. Нідерланди — 0,9 млрд$. Угорщина — 0,8 млрд$. Болгарія — 0,8 млрд$. Італія — 0,7 млрд$.. Німеччина 0,6 млрд$.
Можна побачити куди географічно сконцентрувався наш агроекспорт порівно з 2021 роком.
➡️ Для розуміння: у 2021 році на ЄС припадало 27,7% агроекспорту з України, за результатами ж 2022-го показник зріс до 55,2%. Тільки в Польщі експорт з України зріс з 981 млн дол. до 2,6 млрд дол.
➡️ В якийсь момент накопичення зерна на внутрішньому ринку ЄС призвело до падіння цін на локальних ринках країн, що допомагають Україні з експортом — до 40%. Якщо у вересні 2021 року тонна пшениці в тій же Польщі коштувала 1500 злотих, то вже весною 2022 р. вартість обвалилася у певний момент до 800-900 злотих.
➡️ Тому для Франції та Польщі бажати видозмінення певних аспектів (коли порти України вже розблоковані й ми можемо здійснювати експорт по всій географії) є природним, бо для них проблема реально наявна. Для європейського фермера у їх сприйнятті ситуації — ми користуємось лібералізацією, яка була прийнята для нас як виключення, оскільки ми не є повноправним членом ЄС.
➡️ Якщо ми інтегруємось в Європу, то маємо вчитись працювати з мотивами партнерів, а не агресувати на них (ще раз це не виправдання частини поляків стосовно кордону та зерна, ми говоримо про міжнародний рівень відносин і чому на всеєвропейських фермерських протестах інколи лунає "Україна"). Можна багато говорити про моральний бік, що віддаємо навзамін і вести полеміку про це. Але давайте будемо відверті, якби якась країна в рамках спрощення як допомога в нас відбирала б наш ринок (а інколи й зловживала цим), відбирала важливу статтю доходів, як би ми глобально себе вели та реагували (якщо відверто)?
Протилежні інтереси, які можуть виникати ситуативно не ігнорують, а з ними працюють. Яскравий приклад Єврокомісії та рішення ЄК того як знаходяться дуже тонкі баланси на основі компромісів і цьому ми маємо глобально вчитись.