Як трампівське знецінення Європи може нам допомогти зменшити ризики від Трампа
💬 В минулому дописі я висловився, що зловив відчуття, що Трамп абсолютно не відчуває та не знає сучасну Європу. Він оперує даними 2016 року, які базуються на: Європа не платить, Європа слабка, і т.д. Якщо на 2022 р. ці тези були більш менш обґрунтованими, то на 2024, а тим паче на 2025 р. ці тези можуть бути відірваними від реальності. І це добре.
➡️ Ми спрощуємо потенційний розвиток подій з приходом Трампа до того, що Трамп подзвонить путіну, путін скоріш за все погодиться на вигідне йому замороження, і Трамп натисне на Україну, і власне в нас не буде вибору.
➡️ Тобто, у схемі Трампа та його радників, які репрезентували подібну ідею — відкинута Європа, ніби це уявний міжнародний актор, який автоматично має погодитись на ідеї Трампа.
➡️Трамп міг би шантажувати Європу, якби та не почала за ці роки розвивати ВПК.
❗️ Але ми маємо те, що на другу половину 2025 р. Європа має вийти на промислові оберти на такому рівні, який майже перекриває потреби України 🇺🇦. Для прикладу вже зараз ЄС виробляє більше 155-мм снарядів ніж США (ті цифри, які я бачив ЄС — 1 млн+, США — 700 тис.+).
Країни ЄС займаються спеціалізованим розширенням:
• артилерія 🔫 (Франція);
• бронетехніка (Німеччина, Іспанія);
• ППО 🚀 (Німеччина, Норвегія);
• радянські калібри/техніка (Польща, Чехія, Болгарія).
Щось й ми ж робимо. Плюс заробити не проти, навіть, Сербія чи Туреччина.
➡️ Трамп — торгаш. І якщо хтось готовий платити, то він не відмовить продати. А Європа поступово приходить до практики, що платити треба не тільки в рамках Європи.
Якщо подивимось на склад керівної групи ЄС та НАТО, то маємо:
▶️ Рютте — у жовтні прийде на посаду генерального секретаря і явно не для того, щоб в історії його запам'ятали як голову НАТО, який дозволив московії перемогти. Плюс за різними чутками Рютте це та людина, яка вписана в телефонну книгу Трампа.
▶️ Каллас — лідерка країни, яка напряму пов'язує результат війни в Україні із безпекою як Європи, так і її країни.
▶️ Урсула — є цілий набір причин, які провокують її на особистому рівні "передавати привіт" як китайцям, так й московитам. Вчора була її офіційна заява, що ЄС буде шукати 500 млрд євро, щоб зрівнятись по витратах на оборонку із США. Детально про цей процес писав тут.
▶️ Навіть Роберта Мецола (президент Європарламенту), яку я вважав занадто поміркованою, оскільки вона представниця мальтійського політикуму, який доволі схильний до московії, виявляється яструб.
В ЄС формується такий неофразеологізм (жіноче тріо яструбів: Каллас, Урсула, Мецола). Довго не знав інформації про те, що підтримку України Мецола обміняла фактично на втрату політичних перспектив у себе дома.
Окремо варто розглядати Британію 🇬🇧. Консерватори та лейбористи прийняли неофіційний пакт щодо України. Зміст — підтримку України не буде змінено і всі рішення щодо нас будуть мати ознаки "двопартійності".
💬 У мене таке ж відчуття, що команда Трампа не особливо оновила дані й по Азії. В уявленні Трампа союзний азійський регіон не цікавиться Україною за принципом аргументації Трампа, бо "за океаном" (тобто далеко та нецікаво). Але ключові союзники США: Тайвань, Південна Корея та Японія ще більше останній час активно підкреслюють взаємозалежність результату війни в Україні для безпеки їх регіону. Тому для Трампа може стати неочікуваністю й реакції азійських союзників.
До чого я веду?
В результаті потенційне повернення Трампа в міжнародне середовище може занурити його в "неочікувані взаємозв'язки". Тобто в той "брід", який він не вивчив. Трамп може знає з 2016 р. путіна, Сі, кім чин ина, але явно Трамп переоцінює свої знання щодо Європи, Японії, ПК, Тайваню, які поступово, але видозмінюються. Він може поїхати розмовляти з путіним, але чи ця розмова тепер буде легітимізованою союзницьким оточенням США в Європі та Азії? У 2022, 23 скоріше так, а зараз?
За звичкою у своїх розрахунках Трамп принизливо викидує інтереси Європи, а що якщо Європа підходить до межі своїх спроможностей викинути інтереси Трампа/ізоляціонізм США?