Наша постійна рубрика: Макрон 🇫🇷 продовжує втоптувати своїх політичних опонентів 🇫🇷
💬 Але для початку. Я вибачаюсь за один із клікбейтних заголовків мого минулого допису: "Жінка, яка двічі відмовила Макрону можливий прем’єр?". Вибачаюсь за те, що він "трохи" не актуальний. Від сьогодні правильно писати: "Жінка, яка тричі відмовила Макрону.."
➡️ Потенційний кандидат на посаду прем'єр-міністра Франції Лоуренс Тубіана добровільно відмовилась претендувати на посаду до якої її спонукали макроністи, соціалісти та зелені. Хоча за її призначення завтра могло відбутись голосування.
➡️ Якщо узагальнено казати — це буде третя відмова Лоуренс від міністерської посади під час президентства Макрона. Фактично — це третя відмова особисто Макрону, яку вона оформила цього разу вже у письмовій формі (нічого хлопець не розуміє😁). Тубіана послалась на те, що не зможе сформувати необхідну широку коаліцію через, блокуючі дії з боку Меланшона та його партії LFI, яка входить у великий спільний блок "Новий народний фронт".
⏩ Але попри це макроністи продовжують трощити політичні амбіції як Меланшона, так й Ле Пен.
Після того, як партія Макрона сенсаційно зберегла за собою президента парламенту (спікера), макроністи пішли ще далі. Настільки далі, що отримали 6 з 8 посад голів постійних Комітетів. Серед якого надважливий "юридичний комітет". Для "всіляких важливих та нестандартних ініціатив" Макрона щодо підтримки України 🇺🇦 вкрай бажано було контролювати "юридичний комітет". За результатами макроністи (які нагадую на виборах другі) віддали лише 2 комітети на всіх інших: один групі Меланшона та один "Республіканцям".
Партія Ле Пен в постійних Комітетах отримала 0 голів (після минулих виборів мали двох). Партія Ле Пен НЕ отримала жодного з шести віцепрезидентів, жодного з трьох постів квестора, і, навіть жодного з 12 секретарів.
➡️ Так усунути від влади Ле Пен стало можливим після того, як напередодні макроністи (Сенжурне, це той кого я від самого початку короную кардиналом "плану Макрона") заключили політичну угоду з республіканцями (правоцентристами). Дана угода дозволила макроністам отримати набагато більше ніж вони могли сподіватись. Натомість більш помірковані правоцентричні республіканці зайняли всі "опозиційні посади", які мали б відійти до Ле Пен. Це якщо дуже просто пояснювати. В істериці як Бардела (Ле Пен), так й Меланшон.
Меланшон вже не просто б'ється в істериці, він вже схожий на "істеричний генератор". Новий народний фронт хоч й отримав більшість у виконавчому Бюро Асамблеї, але не всі ж посади там суто Меланшона, це посади всього блоку. По факту Меланшон отримав майже нічого. Меланшон подав скаргу в Конституційну раду через голосування депутатів, які, на його думку, не мали б голосувати.
➡️ Такі кроки Меланшона стають наслідком того, що абсолютна перемога макроністів в боротьбі за Комітети ставить взагалі під сумнів доцільність уряду, навіть із частковим включенням Меланшона. В партії Меланшона LFI вже розглядають можливість бути опозицією, що фактично розвалить блок "Новий народний фронт", який ніби й переміг на виборах. Власне про це минулого разу й писав, якщо пам'ятаєте — це розрахунок макроністів.
Паралельно Макроністи продовжують цькувати Меланшона та підливати олії 🗣: "Варіант уряду, на основі виключно Нового народного фронту (мається на увазі кандидата від Меланшона) віднині мертвий", — заявив депутат від групи Макрона.
"Той, хто буде керувати завтра, не обов'язково буде тим, хто прийшов вчора першим (відсилка на Меланшона)", — заявив інший депутат від групи Макрона.
➡️ По факту Макрон вичікує поки або розвалить Новий народний фронт (ще раз нагадую це блок, а не суто партія Меланшона), або Меланшон зголоситься на компромісного і зручного Макрону прем'єра, який не буде представником "лівих" і задовольнить як "центристські" потреби Макрона, так й "правоцентристські" потреби відтепер партнерів Макрона.