Про мирні перемовини, що може означати цей процес
Багато питань до мене було на цю тему. Тому окремим дописом.
У дипломатії та політиці не завжди те, що видно публічно є тим, що відбувається насправді. Давайте подивимось на набір фактів:
➡️ 1. Українська дипломатія та високопосадовці пом'якшили риторику щодо можливої участі московії у наступному саміті миру.
➡️ 2. Більш часто високопосадовці України почали робити заяви про дипломатичний шлях.
➡️ 3. За останній час відбулись зустрічі або розмови з "миротворцями" на кшталт Орбана, Трампа, представниками Китаю.
➡️ 4. І багато іншого, що можна перелічити до цих дій.
Якщо так подивитись, то наче ж очевидно — шукають переговорний трек. Чи не так? А тепер пропоную подивитись на інші моменти, які суперечать цьому твердженню⤵️
▶️ 1. ЄС готується ввести безстрокові санкції на заморожені активи московії, щоб гарантувати безпеку для G-7 для випуску облігацій під них. Чи робили б це у Брюсселі, якби знали про близький переговорний трек? Заморожені активи та зняття санкцій одна з головних умов московії від якої вони навряд відмовляться.
▶️ 2. Західну підтримку України тепер будуть координувати структури НАТО, щоб зменшувати ймовірні ризики від приходу Трампа.
▶️ 3. Чехія продовжує другий етап своєї снарядної ініціативи на 2025 р.
Щодо внутрішніх рішень:
⏩ 1. Підвищуються податки для забезпечення оборони. Бюджетний ефект цих підвищень в повному обсязі буде відчуватись у бюджеті наприкінці 2024 початку 2025 р.
⏩ 2. Перегляд бюджету у бік збільшення видатків на оборону у розмірі 495,3 млрд грн. Навіщо знекровлювати економіку під безпекові потреби, якщо плануєш перемовини? Нагадаю, що 500 млрд це приблизно та сума, яку наприкінці 2023 р. казали необхідна під закон про мобілізацію для забезпечення військових.
⏩ 3. При кожній нагоді наша дипломатія до "мирного треку" додає уточнення, що вимоги "капітуляції від московії" — це не добросовісні перемовини.
⏩ 4. Постійно в західних ОSINT чи в неповних заявах високопосадовців (пізніше їх спростування) з'являється тема про нові бригади, які формуються.
⏩ 5. Виходить Сирський в The Guardian, де натякає про Крим і явно не дипломатичним шляхом. Не думаю, що подібні заяви були б вигідні "дипломатичному руху", якби він був.
⏩ 6. Орбан, який "посильний" інших країн, отримує від нас "нафтові проблеми". І ці проблеми дуже схожі на попередження з нашого боку щодо дій Орбана, особливо у компоненті його поїздок. Явно, якби ми хотіли використовувати гібрид трампо-китайського плану (погоджувались на нього) ми б не загострювали відносини з Орбаном. Правда ж.
Давайте подивимось, що змінилось між початком 2024 р. і серединою 2024 р. Але для початку, я не кажу, що те, що я пишу істина — я розмірковую разом з Вами.
💬 Початок 2024 р. ми без допомоги США, без закону про мобілізацію, без частини рішень ЄС про середньострокове фінансування, з незрозумілою ситуацією з кредиторами, на фоні комплексної кризи московія має ресурс рухатись далі. Але навіть в той момент трек про перемовини з московією відкидався через незіставність позицій.
На літо ми маємо більш широку допомогу, вона більш прогнозована, але починається трек про перемовини, навіщо?
Що може бути каталізатором процесів?
Вибори у США та саміт у Швейцарії. Саміт у Швейцарії продемонстрував, що багато країн південного поясу нас сприймають як вперту країну "війни" імідж який нам формувала тривалий час московія. Наша ж задача продемонструвати, що питання не в перемовинах, а в московії, яка ці перемовини не вміє та не може вести.
Інший аспект — це Трамп. Ці 6 місяців демонстрували його потенційну перевагу над Байденом. І чим ближче до виборів, точніше чим більше Трампа сприймали як вже переможця, тим збільшувались заяви (сигнали) з нашого боку про перемовини. Не факт, що ми їх шукаємо, тим паче на умовах Трампа, але є таке словосполучення "підігрувати очікуванням" і на цьому будувати місток комунікації з Трампом.
*Через обсяг посту висновки в коментарях 👇