Україна поглиблює представницьку присутність в Африці: що зробили й що далі (Частина перша 1/2)
Від початку ведення каналу я неодноразово казав, що сміятись з того як лавров бігає по Африці не треба. Нам треба робити теж саме.
➡️ У 2022 році та на початку 2023 р. на каналі виходила серія статей про Африку, необхідність розвивати відносини з цим регіоном та якими методами можна це зробити.
Навіщо нам Африка?
Африка — це сіра зона через, яку москва отримує ресурси, кошти та можливість обходити санкції. Якщо за Азією є певний нагляд, спроба нагляду з боку західних країн, то Африка для західного світу фактично провалена.
План розширення української присутності в Африці обговорювався у 2019-21 рр., але його реалізація розпочалась наприкінці 2022 р.
▶️Перший етап починається від середини 2022 р. до 2023 р., коли було організовано два великих "африканські турне Кулеби" під час яких він відвідав Сенегал, Кот-д’Івуар, Кенію, Гану, Ефіопію, Руанду, Мозамбік, Нігерію, Екваторіальну Гвінею, Ліберію, Марокко та Південно-Африканську Республіку. Також були допоміжні заходи, які мали менше значення, але сприяли руху: як виступи Зеленського в Бюро Асамблеї Африканського Союзу, окремі візити заступників МЗС в Африку.
➡️ За результатом зустрічей було оновлено або встановлено певний рівень дипломатичних представництв. Але не більше, бо без постійних дипломатичних представництв та зв'язків цей рівень відносин не сталий (в моменті). Для фіксації дипломатичного рівня державних відносин розпочалось масштабування українських дипломатичних представництв.
▶️ Другий етап — це друга половина 2023 р. перша половина 2024 р. Україна екстенсивно масштабує своє дипломатичне представництво на континенті.
Упродовж цього періоду відкрито 10 дипломатичних представництв в: Гані, Кот-д'Івуарі (мало було бути відкрито у 2018 р.), Демократичній Республіці Конго, Руанді, Ботсвані, Мозамбіку (мало було відкрите у 2019 р.), Мавританії. У Судані та Гвінеї-Бісау нарешті було призначено послів.
➡️ Тобто за рік ми розширили своє представництво на континенті з 20 до 30 дипломатичних представництв, створюючи нові диппредставництва, відновлюючи старі та нарешті призначаючи послів. Це добре, але це другий - екстенсивний етап на якому будується мережа, але практичних профітів, які можна "помацати" поки ще мало. Для цього є третій етап до якого я хочу закликати, бо вважаю це важливим.
▶️ Третій етап має стати переходом з екстенсивної до інтенсивної дипломатії.
Інтенсивна дипломатія — це точкове поглиблення міждержавних відносин у найбільш сприятливий момент. Умови міждержавних відносин нестабільні є сприятливі, є несприятливі періоди, є події-каталізатори, є помилки наших ворогів. Це все є, але це потрібно своєчасно визначати, бачити, прораховувати, щоб витісняти інтереси нашого ворога, створювати умови для спільних проєктів, контрактів, поглиблень партнерств.
➡️ З повідомленням Зеленського 25 травня, що Україна готова спільно будувати продовольчі хаби в Африці можна вважати, що ми перейшли до третього етапу. Але, щоб тертий етап рушив треба наздогнати роки відсутності роботи в регіоні та інтенсифікувати роботу:
І для цього пропоную декілька моментів:
▶️ 1. Зонувати Африку за нашими диппредставництвами та закріпити за кожним регіоном групу профільних африканістів. В нас їх небагато, але вони є і краще за мене чи будь-кого розуміють різницю між народом "буре" та "туре" і як з ними працювати і як з ким краще працювати, в кого є зайві ресурси, в кого проблеми з продовольством.
По факту наявних 30 диппредставництв розділити за принципом спорідненості економіко-політичних ознак, бо працювати з "Африкою" — це доволі широке поняття. В Африці свої субрегіони із власними особливостями, які важливо враховувати на рівні макропланування. Тобто створити ряд міні "think tank" груп з профілем на конкретний регіон Африки (а не всю Африку) та поєднати їх роботу з диппредставництвами відповідних субрегіонів Африки.
*Продовження у наступному пості 👇