💬 Bloomberg: «Московські банки борються за залишки юаня, оскільки дефіцит ліквідності подвоюється»
Але спочатку про інше. Чули, що московія готується перейти на бартерну торгівлю з Китаєм? ⤵️
➡️ Останні санкції США суттєво вдарили по можливості розрахунків московських компаній з китайськими агентами. The Moscow Times (TMT) провело дослідження та опитало 1000 компаній, які працюють з Китаєм. Результати: у 25% компаній після 1-3 місяців очікувань китайські банки повернули платежі назад, у 60% платежі досі лежать в китайських банках на перевірці й лише 15% платежів було реалізовано.
➡️ Причиною такої поведінки стало те, що китайські банки не хочуть приймати платежі з московії та йти на ризик потрапити під вторинні санкції США. TMT повідомляє, що китайські банки почали перевіряти навіть «обхідні платежі», які здійснені через треті країни. Це стосується як великих банків, так і «сільських» (малих) китайських банків-одноденок.
➡️ Єдина схема, яка досі працює це відкрити рахунок у «ВТБ-Шанхай» перевести туди рублі, потім ці рублі відправити в «китайський сільський банк», щоб конвертувати в юані й за ці юані сплатити постачальнику. Така схема тільки на конвертаціях здорожчує процес і навіть попри фінансові втрати такої схеми черга на відкриття рахунків у «ВТБ-Шанхай» стабільно тримається 2-3 місяці.
📉 Різке блокування платежів Китаєм🇨🇳 призвело до падіння китайського імпорту на московію у 30%. Китай головна країна — «импортозамещения». Аналітики SberCIB (обслуговують Сбербанк) заявили, що початково у першому півріччі китайський імпорт мав зрости на 13%, натомість з корегуванням на курс долара він впав на 14%. Тобто, падіння від прогнозованих показників 27%.
Центробанк теж зазначив, що відсутність сезонного збільшення імпорту через проблеми із розрахунками.
Експорт Китаю в Росію впав у березні на 15,7% порівняно з тим самим місяцем 2023 р., повідомляв Bloomberg із посиланням на дані китайської митниці. Це сталося вперше з червня 2022 р., у квітні спад продовжився і становив 13,6%.
⏩ Але не тільки проблема з платежами спонукає москву шукати шляхи перейти на бартер. У москви закінчується ліквідний юань. На початку року у москви закінчились ліквідні заощадження в доларах та євро, а після блокування Московської біржі стан з цими валютами став катастрофічний. Основною резервною валютою розрахунків став юань на який припадало 96% транскордонних операцій.
➡️ Тобто, глобально московія (підприємства) використовує юань не тільки для розрахунків з Китаєм, але й з третіми країнами. Тому москві постійно треба набагато більше юанів за ті що необхідні для обслуговування торгівлі лише між Китаєм та московією. А рублеві розрахунки відмовляються приймати як в Індії, так й у В’єтнамі.
У новому аналізі Bloomberg прийшли до висновку, що через цілу низку причин ліквідність юанів на московії вичерпується.
Через це компанії все частіше вдаються до використання юаневих свопів із Банком московії — операцій, які раніше розглядалися як вкрай дорогий крайній засіб.
Але навіть попри «дорогу вартість юанів» середньодобовий обсяг юанів, через свопи (кредити), підскочив до 20 млрд юанів (2,8 млрд$) у серпні порівняно з 10 млрд юанів у червні. Китай не поспішає допомогти підвищити ліквідність московських юанів, тому гранична стеля свопів 30 млрд юанів (4.2 млрд$).
➡️ Експерти з фінансів Bloomberg вважають, що вищі витрати в юанях можуть означати надалі зниження обсягів торгівлі московії з Китаєм. Московські фірми все частіше здійснюють платежі через треті країни, але це означає, що експортери можуть залишати все більшу частину своїх доходів за межами московії.
➡️ Тобто окрім здорожчання самого процесу вимиваються кошти й з економіки. Тому з кожним новим циклом Центробанк мав вливати все більше ліквідних юанів для підтримки обсягу торгівлі, що призводить до їх вичерпання. Останнім ударом стало те, що великі гравці біржових торгів китайським юанем — китайські банки, покинули Московську біржу після останніх санкцій США. Тож, «московське импортозамещение» (по факту імпорт з Китаю) стає все дорожчим та проблематичнішим.