Політичні наслідки "Курської операції"
💬 Результат війни залежить не тільки від стану на полі бою, а ще від внутрішнього стану суспільства, політичного середовища довкола нас (партнери) та ще багато від чого. Сьогодні поговоримо про політичну складову і як операція вплинула на неї.
Перенесемось на місяць назад. Пригадайте. Заяви про переговори. Заяви про безальтернативність стану України. Постійні провокативні публікації в західній пресі щодо умов переговорів. Постійний повзучий тиск московитів на Донбасі (що і продовжується зараз, ніхто про це не забуває).
➡️ У наратив "Україна зараз буде домовлятись на вигідних умовах путіну" повірили навіть у Пекіні, який на ентузіазмі запросив українську делегацію до себе після років (!) ігнорування. Повірив і путін, який за досвідом Дебальцевого, відчуваючи близькість типу "Мінську-3 Стамбулу-1", почав кидати всі сили в Україну для того, щоб відкусити якнайбільше до початку омріяного процесу легалізації анексії.
Можливо віра, що Україна "більше неспроможна" і стала причиною ігнорування доповідей із кордону, де ми накопичували сили. Якщо коротко, то інформаційно та певними декларативними політичними діями ми "приспали ворога", який повір у свою перемогу вже за кілька місяців (перемир'я на умовах Китаю/москви) тут і зараз.
⏩ Курська операція шокувала кремль. Менше вона шокувала Захід, що свідчить, що певні особи знали про "щось".
Операція дозволила:
⏩ 1. Підтвердити, що путін теж перебуває у стратегічній невизначеності. Операція підтвердила тезу для всіх деескалаторів світу, що путін не наважується застосовувати ЯЗ. Навіть, якщо цей випадок напряму прописаний в доктрині ядерного стримування. Тобто це підтверджує, що путін теж боїться, навіть без'ядерної відповіді від Заходу (заяви США), і що, головне, путін не може достеменно передбачити реакцію у відповідь.
➡️ Далі ми зможемо це використовувати як аргумент для Заходу щодо ударів по ворожій стратегічній та бомбардувальній авіації, яка є теж елементом ядерного стримування в концепції московії, і тому породжує цілу низку заборон для нас.
⏩ 2. Підтвердити, що путін не керує ситуацією. Ситуація, коли із Далекого Сходу почали терміново везти строковиків у Курськ багато про що свідчить. Білоруські видання пишуть, що залізниця на кордоні встала. Дві гілки на московії не приймають потяги з Білорусі через логістичний колапс, викликаний пошуком та перекиданням всього, що рухається.
⏩3. Вичавили з країн ЄС та остаточно легітимізували тезу: "Надана зброя (наземна) Україні — стає українською. І ми можемо застосовувати її за власним розсудом". Цю тезу прямо підтвердили у США, Німеччині, Канаді, Іспанії, ВБ, Балтії. Раніше ця теза була висловлена лише в Данії та Чехії. Крок за кроком розмиваємо лінії.
⏩ 4. Перекинули дошку для Заходу. Трактування Курської операції у різнобій свідчить про шоковий стан західного медіаполя, а, отже, уявлень. Але зараз західне медіаполе почало стабілізовуватись у вигідному для нас ключі.
💬 Формується поступово домінуючий тренд, який The Telegraph вдало підкреслив:
"На Заході припинили дискутувати про формулу перемовин і сфокусувались на новій військовій підтримці та нових дозволів застосування зброї".
Цікаво, що навіть такі видання як Politico тепер пишуть авторську рекомендацію про необхідність для Гарріс вже зараз закликати до розширення допомоги Україні та закликати зняти ВСІ заборони на використання зброї, а не чекати закінчення виборів. Паралельно на The Hill вийшов огляд великого аналітичного Центру, що Україна здатна переломити хід війни.
Після саміту НАТО, коли важливі для нас теми обговорення пішли на спад — Курська операція їх активізувала і тепер ми маємо більш жваве політичне поле для певних дій та тиску.
Екскомандувач армією США в Європі Ходжес констатував🗣:
"Українці нас вчергове здивували. Українці дали нам урок [...]. Це спростовує страх, що путін піде на ескалацію і використає ядерну зброю [...]. Ми (Захід) стримували себе занадто довго".
Захід не зізнається, але він підсвідомо любить виважено зухвалих, і схоже ми поступово вчимось шукати цей баланс.