🇫🇷 🇫🇷 Франція. Макрон. Імпічмент та "тактика удава".
Закінчили ми на тому, що Макрону (С. Сежурне) немає куди поспішати, оскільки хватка «удава» довкола шиї Меланшона працює. Макрон має тепер міцні позиції й чекає зручного для себе прем’єра.
➡️ З ультраправого боку нейтралізовано Ле Пен.
➡️ Залишились з ультралівого блоку Меланшон та комуністи. Для цього треба, щоб блок «Новий народний фронт» розвалився, так і не спромігшись отримати необхідну кількість голосів (!підтримки прем'єра, щоб уникнути вотума недовіри, не саме голосування) для свого кандидата в прем’єри.
💬 Франція провела Олімпіаду, сам Макрон відправився у гори на відпочинок накопичувати політичний «дзен». Поспішати немає куди. Атталь виконує обов’язки прем’єра. А в Новому народному фронті (нагадаю, що партія Меланшона лише частина цього блоку), що не тиждень, то скандал.
І закінчили ми тоді на тому, що із закінченням Олімпіади розпочнеться «фінальний раунд» боротьби за владу в якому попри друге місце я б віддав перевагу Макрону та Сежурне, а не Меланшону.
⛳️ Ціль Макрона сформувати стійку центристську коаліцію без ультраправих (Ле Пен) та ультралівих (Меланшон) представників.
І це розпочалось.
➡️ Новий народний фронт висунув вже 4-го кандидата в прем’єри (Люсі Касте), яку теж не погодив Макрон, а без голосів його партії й погодження президента кандидат не стане прем’єром. Тож двох кандидатів — забракував Макрон, а двох, які були зручні Макрону (компромісні) і мали шанс створити «центристську коаліцію» — заблокував Меланшон.
Цього разу не встигли скандали в Новому народному фронті вщухнути як відмова Макрона спровокувала Меланшона на політичну істерію та чергову помилку в стратегічному плані.
Меланшон вирішив погрожувати Макрону імпічментом та почав робити певні дії. Тільки це не послаблює, а навпаки ще більше підсилює політичні позиції Макрона за принципом «нас б'ють, а ми міцнішаємо». Чому? Після того як Макрон створив недовготривале партнерство з Меланшоном, щоб перемогти Ле Пен на виборах президент Франції мав критику за це партнерство серед правоцентричних/правих політиків та виборців, що дещо репутаційно перешкоджало б зараз залучити їх у «центристську коаліцію».
Але тепер саме ультраліві намагаються усунути Макрона і це навпаки тільки посилює позиції Макрона.
➡️ Зрештою спроби Меланшона розпочати процес імпічменту Макрона нарвались і на критику представників партнерів Меланшона по блоку: частини соціалістів та зелених, які покрутили тому палець у скроні.
Тож, що буде далі?
Як і казав раніше Макрон буде чекати, так, саме просто чекати на центристську коаліцію. Чекати як удав на березі Сени, коли труп політичних надій Меланшона пропливе повз, або коли той таки здасться на компромісний варіант, зручний Макрону.
➡️ Для центристської коаліції Макрону треба голоси «зелених» та певної кількості групи соціалістів, які лояльні Глюксману. Для цього через постійні спровоковані скандали виборчий блок Новий народний фронт має розвалитись — це і є стратегією Макрона/Сежурне.
➡️ Тому певний час ще будуть конвульсивні дії Меланшона, але зрештою йому залишиться або погодитись на компромісного прем’єра, або дочекатись, коли блок таки медійно дискредитується через дисфункціональність та розвалиться і тоді Макрон все одно отримає своє.
А поки союзники Макрона продовжують підливати олійки під ноги Меланшону, щоб пришвидшити процеси: виконуючий обов’язки прем’єра Атталь вдруге запропонував депутатам Національних зборів створити центристську коаліцію та призначити замість себе компромісного прем’єра без партії Меланшона чи Ле Пен.
Яка нам користь з цього всього? 🇺🇦
Більш міцні позиції Макрона будуть сприяти реалізації його вектору щодо підтримки України й просто в політичному плані це досить красива гра.