За результатами московсько-пакистанського торгово-інвестиційного урядового саміту, який був покликаний розв'язати проблему транскордонних платежів через санкції було прийнято рішення перейти на нову розрахункову валюту під назвою "мандаринки".
Про це гордо заявили найбільші пропагандиські видання московії типу ТАСС :
"Згідно з умовами угоди, московія експортує 20 тис. тонн нуту, а Пакистан поставить еквівалентну кількість рису. Інший контракт передбачає, що московія відправить 15 тис. тонн нуту і 10 тис. тонн сочевиці в обмін на 15 тис. тонн мандаринів і 10 тис. тонн картоплі . За словами Насіра Хаміда, заступника міністра торгівлі Пакистану, бартерна система була створена через «труднощі з взаєморозрахунками в інший спосіб».
Що означає початок переходу московії на бартер?
➡️ 1. Що обхідні шляхи поступово закінчуються, вести традиційну торгівлю в обхід санкцій через треті країни стає важче через відмову великої кількості банків обслуговувати платежі з московії.
➡️ 2. Приток валюти в економіку від торгівлі у цивільному секторі поступово буде зменшуватись. Якщо раніше за нут та сочевицю московська б економіка отримала долари чи юані, то конвертувати "мандарини" можна тільки в рублі на власному ринку. Тобто ринок "вариться" сам в собі.
➡️ 3. Перехід від повноцінної міжнародної торгівлі з ринковими законами до одноагентних централізованих угод. Якщо раніше за нут та сочевицю московські фірми отримали б валюту. Валюту вклали б в імпорт з Китаю, або у щось інше. Швидкість та кількість торгових операцій збільшували б маржу та обігові кошти.
➡️ То тепер московська експортна компанія хоче не хоче, а вкладає обігові кошти в "пакистанські мандарини", яких спочатку має дочекатись постачання. Постачання продукту має бути ще й відповідної якості. Не факт, що на таку кількість мандарин буде попит. Далі треба все одно реалізувати ці мандарини. Реалізувати можна виключно за рублі. Це ще й швидкопсувні продукти на відмінну від валюти, тому частина мандаринових обігових коштів згорить. За нормальних умов московська компанія вклала б отриману від експорту валюту у те, що потребу вона сама чи має попит на ринку, а так вибір тільки "мандарини".
➡️ А далі це, ще треба конвертувати в якусь валюту, якщо компанія має торгові відносини не тільки з Пакистаном. Сумніваюсь, що в ОАЕ приймають розрахунок мандаринами.
➡️ А вибір валюти невеликий - 99.8% валютних операцій на Мосбіржі в юанях (до американських санкцій у травні 2024 частка юаня була лише 54%).
➡️ А наявність юаня лихоманить як і сам курс. Центробанк московії для стримування курсу юаня у жовтні збільшив продаж валюти у 25 разів. При цьому, що сам юань у світі дешевшає, що мало б допомагати москві тримати курс.
Але не в цьому суть. За звичних умов фірма б вже реалізувала декілька "торгових циклів", отримала б з операцій прибуток, з мінімальними комісійними втратами, а у бартері фірма має якось спочатку "конвертувати мандарини" у валюту на внутрішньому ринку ще й по вигідному курсу, або платити співробітниками мандаринами.
Спроба мандарини конвертувати у рублі, а потім у валюту буде збільшувати попит на юань як єдину доступну валюту. Тобто, початок бартеру з одними буде провокувати або ріст попиту на юань і навантаження на Центробанк, або необхідність ще більше переходити на бартер з іншими країнами.
↪️ Тобто бартерна система, виграючи певний час зараз, будує піраміду все вище і вище з якої потім прийдеться падати всій економіці.
Є ще багато моментів, які виникають у бартерній торгівлі, але головна тенденція — це зменшення валютних надходжень від цивільного сектору та диспропорційне викривлення ринку. Поступово обігові кошти та капітали будуть перетворюватись у мільйон калош на складах чи тонни гнилих мандаринів на базарі й так далі.
Бартерна торгівля може мати місце, коли й весь інший міжнародний ринок її використовує, але мало знайдеться охочих деградувати власну економіку на століття назад.