*Продовження (Частина друга 2/2)
💬 Симбіотити на таких бажаннях Трампа як мати низьку ціну на нафту; антиіранський ухил адміністрації (що має підрубати спроможності ірану сприяти московії); використовувати дипломатію Трампа як фактор «стратегічного розкочегарення Європи», що нам стратегічно необхідно. Тобто прораховувати та за можливістю посилювати ці моменти політики Трампа. А посилити можемо наступними ударами по НПЗ, просуванням тези «безпекової автономії Європи від США» опираючись аргументами на ризик Трампа і так далі.
А у цей час звісно концентруватись на розширенні власного виробництва і тих виробників зброї, які зайшли в Україну.
➡️ Чи є фінансові та матеріально-технічні ресурси перечекати період «пожирання» в США?
Коротка відповідь — є.
Фінансові є до початку 2026 року завдяки 50 млрд та не тільки.
Матеріально-технічні будуть завдяки кільком аспектам:
➡️Розширеній допомозі від Європи.
➡️Фінальному мегапакету від адміністрації Байдена. Плюс левова частка замовлень по USAI буде йти саме у 2025 році (навіть є ще цілий перелік замовлень з 2022, який має прийти у 2025).
➡️І розвивати ВПК: є стрибок в БПЛА та ствольній артилерії, треба в ракетах і так далі.
На фоні того, що наш ворог теж зазнає виснаження головного компонента відновлення військового потенціалу — баз зберігання, то за моїми підрахунками матеріально-технічні спроможності України у 2025 році навіть за відсутності підтримки зі США мають бути вищими (хоча фізично ця підтримка все ще буде надходити). Але це з урахуванням того, що відсутність підтримки від США не буде перевищувати поріг у 9-12 місяців.
➡️ Тому головне питання буде не в наявності ресурсів від партнерів, а в ефективності використання та плануванні цих ресурсів нами, а це питання вже по нашу душу.
Загалом впевнений, що переграти маско-вівек-мага тусовку цілком можливо, бо непередбачуваність Трампа це і є насправді елемент передбачуваності. Просто треба ввести певний «модуль поведінки».
Щоб захиститись від планів адміністрації Трампа — ми з Європою маємо стати «колективним Ізраїлем», як Ізраїль свого часу був кісткою для намірів Байдена та Бернса сепаратно «домовлятись із Хамасом в Каїрі», як Україна стала «питанням для Заходу», коли не припинила своє існування у 2022 році «за два-три дні».