Українське турне за зброєю в Південну Корею 🇰🇷
➡️ 24 листопада міністр МЗС України Сибіга відвідав Південну Корею та провів зустріч зі своїм колегою Чо Те Юлем. За результатами зустрічі майже нічого не відомо, окрім «обговорили розширення співпраці у низці сфер».
➡️ 27 листопада гарним сигналом став візит міністра оборони України Умерова, який провів зустрічі як спецпосланець України з президентом Південної Кореї та окремі зустрічі з міністром оборони та радником корейського президента з питань нацбезпеки. Деталей зустрічей абсолютно немає, але не важко здогадатись, які питання хотіла підняти українська сторона.
Загалом те, що ланцюжком відбуваються зустрічі такого рівня — це безумовно добрий сигнал. Це сигнал, що йде процес. Питання лише куди заведе цей процес?
А на процес негативно тиснуть наступні обставини⤵️
▶️ 1. Для надання зброї Україні Південна Корея має змінити власне законодавство. Є окремий варіант через виключні повноваження президента, але тоді опозиція може розкрутити тему перевищення повноважень. Власне корейська опозиція цим і погрожує міністру оборони, якщо він отримає наказ від президента надати обхідними шляхами зброю.
▶️ 2. Чинний президент не має більшості в парламенті.
▶️ 3. Чинний уряд через низку скандалів має хиткі позиції, а спроба надати зброю Україні неодмінно буде використана корейською опозицією для підриву підтримки чинного президента та, можливо, навіть спроби усунення.
▶️ 4. Чинна корейська опозиція має тісні контакти з московією (через корейських експослів на московії). Ці експосли опозиції активно поширюють тезу, що Південна Корея має залишитись осторонь та не провокувати москву, щоб не спровокувати конфлікт на півострові.
▶️ 5. На жаль, думка корейської опозиції є домінантною серед пересічних корейців. За дослідженням 82% корейців «проти» надання зброї України з тих чи інших причин. «За» лише 18%.
▶️ 6. Результати виборів у США. Безпека Південної Кореї тісно пов’язана із США. Отже, як і багато хто інший, буде тісно пов’язана з рівнем відносин з Трампом та його адміністрацією. Тож будь-яке рішення корейської сторони має враховувати той фактор, що «воно не має критично шкодити відносинам з Трампом».
Тож, як бачимо, для Південної Кореї, особливо президента, підтримка України буде означати цілу низку дуже небезпечних викликів.
З позитивного
➡️ Після саміту НАТО риторика президента Кореї стала більш рішучою. Обмін інформацією та окреслення загроз сформували певну (позитивну для нас) думку в міркуваннях президента та його офісу. Про це свідчить цілий ряд моментів.
➡️ Але, як бачимо, чинний уряд вкрай обмежений у своїх діях в першу чергу політичного характеру. У другу чергу певною традицією в безпековій політиці. У третю чергу, що москва не сидить на місці й смикає всі ниточки, щоб перешкодити процесу. Йдуть різні процеси, з різною динамікою на багатьох рівнях.
Варіанти
З урахуванням моментів описаних вище більш вірогідними варіантами допомоги Україні з мінімізацією ризиків для чинного уряду Південної Кореї можуть бути:
➡️ 1. Постачання зброї через треті країни (круговий обмін).
➡️ 2. Надання не зброї, а фінансової допомоги Україні, яка не публічно може бути використана для замовлень в українського ВПК.
➡️ 3. Знижки на корейську зброю та пріоритетне постачання для замовників, які передадуть наявні військові запаси Україні.
➡️ 4. Військовий пільговий кредит від Кореї.
Тож процес іде, бо рівень інтенсивності контактів з Південною Кореєю не був таким високим, здається, ніколи, але через низку причин досягти кінцевої результативності вкрай важко. У будь-якому разі треба пробувати.
💬 Спроби з Японією на початку 2023 року теж мали цілу низку обмежень та проблем, але зрештою країна стала одним зі стовпів фінансової підтримки України. А через гнучкість рішення G7 з надання 50 млрд Японія через спільнокошти бере фактичну участь і у військовій підтримці завдяки своїй частці в цій сумі, де суми можуть йти як на макрофін, так й на військові потреби.