🇸🇰 Щодо Фіцо та його майбутнього на лютий
💬 Станом на зараз офіційно в коаліції Фіцо залишилось 72 депутати. Для більшості необхідно 76 депутатів.
➡️ До відкриття чергової сесії парламенту 4-го лютого Фіцо має відновити більшість, щоб мати кворум. У разі, якщо цього не відбудеться, вже не абстрактно, а доволі конкретно (юридично) словацька опозиція буде вимагати відсторонення уряду Фіцо через відсутність коаліційної більшості.
Ситуація наступна. Є дві групи «повстанців»:
🛑«Гуляківці» — це 3 депутати на чолі з Гуляком із партії SNS Данко. Цих парубків Фіцо може повернути в коаліцію доволі легко. Але навіть це — лише 75 депутатів з 76 необхідних.
🛑 «Гласівські повстанці» — це 4 депутати на чолі з Мігалем із партії «Hlas» (почесний голова партії, президент Пеллегріні, голова партії міністр МВС Ешток). Ось з цією групою у Фіцо справжні проблеми, бо ситуація з ними вийшла з-під контролю (про це далі).
За інформацією, яку зібрав, то 3 депутати будуть «ховати Фіцо»: Мігаль, Шаліштор та Ференчак. Останньому пропонували цілий ряд посад.
➡️ Для Фіцо залишається єдина надія – це депутат Малатінець, якого теж зараз намагаються у різний спосіб "переконати". Фактично, ось це — останній камінчик. Якщо Фіцо та Ештоку не вдається відколоти Малатінца від групи повстанців, то розпочинається заключний акт «феніта ла комедія».
💬 Але найбільш смішно, що ця «фініта» стала можливою, бо одна цікава політична гра вийшла з-під контролю.
Я вже писав, що ходять чутки, що ця криза створена самим союзником Фіцо — президентом Пеллегріні, щоб посилити свій вплив в коаліції.
Ситуація була наступна:
➡️ Пеллегріні, коли став президентом, то звільнив місце спікера парламенту. Чомусь Данко вирішив, що тепер з його 3-сантиметровим, вибачте, відсотковим рейтингом ця посада мала б належати йому. Почались багатомісячні політичні війни між коаліційними союзниками Фіцо. Сам Фіцо відсторонився від конфлікту і робив вигляд, що не помічає.
Виникає група «гуляківців», які шантажують Фіцо з вимогою «дай посаду міністра». Ті посади, які хочуть «гуляківці», — це квота партії Данко.
Данко каже: «Я готовий віддати посаду, якщо за мною тоді спікер».
Тут включається Пеллегріні, який каже: «Стоп. За коаліційним договором це моя посада (моєї партії)».
Але прикол в тому, що з юридичної точки в угоді не було прописано як робити, якщо ця посада «звільниться» через обрання Пеллегріні президентом.
Данко каже: «Ні, буду я, бо в тебе і «Hlas» буде забагато влади».
➡️ Тут виникають «гласівські» повстанці, які в реальності дуже близькі до Пеллегріні.
⛳️ Ціль Пеллегріні продемонструвати Фіцо свої можливості, якщо Фіцо стане на сторону Данко. Пеллегріні, схоже, хотів зробити «контрольовану кризу», щоб трансформувати коаліційну угоду, але при цьому, щоб не псувати собі рейтинг. Тому «таран» — повстанці.
Данко починає звинувачувати Пеллегріні, що той хоче розвалити уряд, щоб отримати більше влади.
Пеллегріні ж максимально уникає коментувати чи критикувати події в партії. Але схоже «гласівські повстанці» за свої послуги захотіли прибрати голову партії Ештока, що не було від початку заплановано.
⏩ Конфлікт між «гласівськими повстанцями» та Ештоком — це і є те, що пішло не за планом.
Інакше пояснити цирк доволі важко як сторони 3 місяці не можуть просто зустрітись щоб поговорити. Все завершилось тим, що ніхто так і не зустрівся, і 25 січня, на емоціях, Ешток виключає з партії 2 депутатів із повстанців (що схоже стане точкою неповернення), залишаючи 2-х, щоб спробувати їх переманити.
Поки це не виходить.
➡️ Фіцо в прямому ефірі вимагає пояснення від Ештока. Ешток розводить руками. В ефірах анекдоти про вчинок Ештока.
Пеллегріні починає різко критикувати повстанців, щоб відвести від себе підозри та виправдовується: «Я хочу дуже ясно заявити, що я не планую і не беру участь в поваленні уряду».
➡️ Тож те, що починалось як політична гра за посади, схоже, завершилось тим, що Ешток (про якого тепер анекдоти) підпалив діжки з порохом на яких всі вони сиділи.
Діжки мають вибухнути з 4 по 20 лютого.